Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 20:27

Громадяни Сербiї та полiтичнi оглядачi уже кiлька мiсяцiв дебатують про одне i те: чи в країнi наприкiнцi минулого року вiдбулася демократична революцiя чи лише масова змiна кадрiв


Громадяни Сербiї та полiтичнi оглядачi уже кiлька мiсяцiв дебатують про одне i те: чи в країнi наприкiнцi минулого року вiдбулася демократична революцiя чи лише масова змiна кадрiв

Бєлград, 14 серпня 2001 – Однi твердять, що остаточно скинено червону диктатуру. Iншi вважають, що нова влада немає сили розiрвати з минулим.

Рiк тому здавалося, що в Сербiї є лише проєвропейська демократична опозицiя та репресивний режим Слободана Мiлошевича. Пiсля жовтневих змiн оптимiсти сподiвалися, що розпочинається нова епоха. Проте, виявилося, що легше звалити старi структури анiж збудувати новi. До речi, нова влада успадкувала усi колишнi структури й не дуже поспішає мiняти систему. Скептики з цього приводу кажуть, що мiнiстерське крiсло стiйкiше вiд усiх принципiв. Iншими словами, йдеться про те, що нібито немає демократа, який пiд впливом привiлеїв ранiше чи пiзнiше не стане демагогом або цинiчним лицемiром. Бiльшiсть проєвропейських iнтелектуалiв, якi в минулому десятилiттi грали важливу роль у боротьбi проти комунiстично-нацiоналiстичного режиму, тримається осторонь вiд полiтики. На вiдмiну вiд них, своє мiсце на полiтичнiй сценi шукають i знаходять тi, хто упродовж рокiв захоплювався Мiлошевичем. Це, насамперед, Академiя наук, Спiлка письменникiв та Сербська православна церква. Згаданi iнституцiї вдають, неначе б нiколи не чули про Мiлошевича. Вони, мовляв, виступали лише за збереження iсторичних iнтересiв сербського народу. Вони нинi повторюють тi самi гасла, якими на початку дев’яностих рокiв закликали землякiв до вiйни за велику Сербiю. Оскiльки на державному телебаченнi та в пресi також залишилося чимало колишнiх кадрiв, то вони при кожнiй нагодi, пiд приводом демократичностi, дають слово своїм однодумцям. Академiки та письменники щодня говорять про необхiднiсть збереження традицiйних нацiональних цiнностей, яким, на їхню думку, загрожує європейський денацiоналiзм, тобто брак нацiональних почуттiв. Вони виступають за закрите суспiльство, в якому так званi нацiональнi iнституцiї мали б перевагу над державними. Пiд впливом консерваторiв, скажiмо, нова влада запровадила навчання релiгiї в школах.

Прихильники реформ з цього приводу ставлять запитання чому влада постiйно потурає своїм колишнiм супротивникам, забуваючи про обiцянки данi тим, хто теперiшню правлячу колiцiю пiдтримав своїми голосами та участю в масових демонстрацiях.

Повернувшись тимчасово до країни пiсля десятирiчного добровiльного вигнання, колишнiй професор Бєлградського унiверситету Драган Клаiч сказав, що його, зокрема, збентежили книгарнi, а саме – велика кiлькiсть шовiнiстичних, антиєвропейських та антисемiтських видань, якi друкувалися у Бєлградi за часів Другої свiтової вiйни за режисури Гестапо. Якщо є люди, якi друкують такi книжки, то є й люди, якi їх читають, розчаровано сказав цей театролог, який до рiдної країни прибув – з нiдерландським паспортом.

Урядовцi уникають вiдповiдi на таку й подiбну критику або ховаються за загальними фразами про те, що перебудова –це складний процес. Один оглядач з цього приводу зазначив: чим довше цю перебудову будуть вiдкладати, тим складніше вона проходитиме.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG