Прага, 16 серпня 2001 - Саме це сказали своїм чоловікам жінки південного турецького села, яких прогнали із супружніх спалень доти, доки вони не наладнають систему водопостачання. Ні дорогий слухачу це вам не Арістофан, це турецьке сьогодення.
Сірт це досить велике село в південній Туреччині неподалік середземної туристичної зони Анталія. Живе у Сірті приблизно 600 осіб. Вже кілька місяців там не працює система водопостачання. Жінки мусять кожного дня набирати воду з сільського фонтану, який ледве булькає, і тягати цей тягар у великих посудинах додому, а це часто густо, означає кілька кілометрів.
Жінкам Сірта це вже набридло.
Цей сексуальний бойкот розпочався жартом десь місяць тому. Жінки не можуть попрати одяг, не можуть помитися. Немає води. А ісламські закони вимагають миття після інтимних стосунків. Конкретно не відомо скільки жінок відмовилося від виконання подружніх обов’язків, але досить, щоб викликати зацікавлення мес медія.
Місцеві газети пишуть, що подібний бойкот подружніх обов’язків надихнув турецьких кінопродюсерів на фільм, котрий вийшов на екрани 1983-го року. Там ішлося про те, що жінки мусіли тяжко працювати на полі, а чоловіки сиділи собі по кав’ярнях, пили чай і грали в нарди. Історичний прецедент такого бойкому зафіксований у драмі Арістофана «Лісістрата». Там, жінки, яким набридла пелопоннеська війни, замкнулися в Акрополі і розпочали сексуальний страйк, аби таким чином змусити своїх чоловіків встановити мир зі Спартою.
Жителі села Сірт стверджують, що попри те, що система водопостачання не така вже і стара, їй 27 років, вона постійно ламається і протягом місяців село залишається без води. Тим разом, жінки вирішили взяти діло в свої руки. І вже є якісь маленькі результати. Чоловіки села звернулися до сільради з проханням: або направити системи водопостачання, або, надати чоловікам запчастини та обладнання, щоб вони самі це зробили.
«Наші жінки мають рацію, що вони протестують. Але страждаємо від того ми» сказав сільський лідер Ібрагім Сарі.
Ненадійна система водопроводів турбує не лише тих, хто одружений. Фатма Сарі наприклад, має 70 років. Її чоловік давно тому помер. «Мені нема кому заборонияти вступ до спальні, але як вам скажу, ця морока з водою мені вжу страшно набридла».
Україна – географічний центр Європи і про це нам постійно нагадують. Проте в тому цетрі Європи в багатьох містах немає круглодобово води. У Львові є графік, 3 години вранці. І це лише холодна вода. Подібна ситуація в Івано Франківську, Рівному, Ужгороді і багатьох інших містах України. Як з тим боротись? Може сексуальний страйк туркинь це зовсім не погана ідея. Адже українські чоловіки не живуть лише хлібом….
Сірт це досить велике село в південній Туреччині неподалік середземної туристичної зони Анталія. Живе у Сірті приблизно 600 осіб. Вже кілька місяців там не працює система водопостачання. Жінки мусять кожного дня набирати воду з сільського фонтану, який ледве булькає, і тягати цей тягар у великих посудинах додому, а це часто густо, означає кілька кілометрів.
Жінкам Сірта це вже набридло.
Цей сексуальний бойкот розпочався жартом десь місяць тому. Жінки не можуть попрати одяг, не можуть помитися. Немає води. А ісламські закони вимагають миття після інтимних стосунків. Конкретно не відомо скільки жінок відмовилося від виконання подружніх обов’язків, але досить, щоб викликати зацікавлення мес медія.
Місцеві газети пишуть, що подібний бойкот подружніх обов’язків надихнув турецьких кінопродюсерів на фільм, котрий вийшов на екрани 1983-го року. Там ішлося про те, що жінки мусіли тяжко працювати на полі, а чоловіки сиділи собі по кав’ярнях, пили чай і грали в нарди. Історичний прецедент такого бойкому зафіксований у драмі Арістофана «Лісістрата». Там, жінки, яким набридла пелопоннеська війни, замкнулися в Акрополі і розпочали сексуальний страйк, аби таким чином змусити своїх чоловіків встановити мир зі Спартою.
Жителі села Сірт стверджують, що попри те, що система водопостачання не така вже і стара, їй 27 років, вона постійно ламається і протягом місяців село залишається без води. Тим разом, жінки вирішили взяти діло в свої руки. І вже є якісь маленькі результати. Чоловіки села звернулися до сільради з проханням: або направити системи водопостачання, або, надати чоловікам запчастини та обладнання, щоб вони самі це зробили.
«Наші жінки мають рацію, що вони протестують. Але страждаємо від того ми» сказав сільський лідер Ібрагім Сарі.
Ненадійна система водопроводів турбує не лише тих, хто одружений. Фатма Сарі наприклад, має 70 років. Її чоловік давно тому помер. «Мені нема кому заборонияти вступ до спальні, але як вам скажу, ця морока з водою мені вжу страшно набридла».
Україна – географічний центр Європи і про це нам постійно нагадують. Проте в тому цетрі Європи в багатьох містах немає круглодобово води. У Львові є графік, 3 години вранці. І це лише холодна вода. Подібна ситуація в Івано Франківську, Рівному, Ужгороді і багатьох інших містах України. Як з тим боротись? Може сексуальний страйк туркинь це зовсім не погана ідея. Адже українські чоловіки не живуть лише хлібом….
