Київ, 17 серпня 2001 - Леонід Кучма хоче подолати бідність. Задля цього розроблене не що-небудь, а справжнісінька Стратегія на період до 2010 року. У свою чергу, Стратегія подолання бідності складається із трьох етапів. На першому етапі передбачений комплекс заходів щодо стабілізації життя населення та усунення найгостріших проявів бідності у державі. На другому та третьому етапах передбачене створення об’єктивних передумов для реального зростання грошових доходів населення, зокрема, через поступове наближення основних соціальних стандартів до прожиткового мінімуму та перехід до іншої стратегії – запобігання бідності.
Серед заходів, передбачених затвердженою президентом стратегії – реформа пенсійної системи, розробка механізмів індексації зарплати, пенсій, стипендій, інших соціальних і страхових виплат, відшкодування і збереження заощаджень громадян у банках. Президент доручив Кабміну за участю Національного банку України розробити у тримісячний термін Комплексну програму забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності.
На що скидається вся ця паперово-указна катавасія? Людина, яка має досвід радянських часів, одразу згадає: продовольча програма! Житлова програма! А то й ще страшніше – програма побудови комунізму до 1980 року! Партійні комітети різних рівнів продукували паперовий мотлох – і справа вважалася розв‘язаною. Чи змінилася практика влади? Ніхто не може згадати, скільки вже стратегій було впроваджено в Україні за минуле десятиліття. Впроваджено, звісно, на папері. Але точно відомо, що на підході до президентського підписання Програма детінізації економіки та Стратегія забезпечення економічної безпеки. Можливо, це і є головний захід подолання бідності – створити якнайбільше робочих місць для продукування комплексних програм та президентських стратегій?
Серед заходів, передбачених затвердженою президентом стратегії – реформа пенсійної системи, розробка механізмів індексації зарплати, пенсій, стипендій, інших соціальних і страхових виплат, відшкодування і збереження заощаджень громадян у банках. Президент доручив Кабміну за участю Національного банку України розробити у тримісячний термін Комплексну програму забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності.
На що скидається вся ця паперово-указна катавасія? Людина, яка має досвід радянських часів, одразу згадає: продовольча програма! Житлова програма! А то й ще страшніше – програма побудови комунізму до 1980 року! Партійні комітети різних рівнів продукували паперовий мотлох – і справа вважалася розв‘язаною. Чи змінилася практика влади? Ніхто не може згадати, скільки вже стратегій було впроваджено в Україні за минуле десятиліття. Впроваджено, звісно, на папері. Але точно відомо, що на підході до президентського підписання Програма детінізації економіки та Стратегія забезпечення економічної безпеки. Можливо, це і є головний захід подолання бідності – створити якнайбільше робочих місць для продукування комплексних програм та президентських стратегій?
