17 серпня виповнилося 756 років перемозі Данила Галицького над польсько-угорським військом під Ярославом

Київ, 17 серпня 2001 ― Тривале протистояння боярської опозиції князеві Данилові Галицькому літописець назвав добою, сповненою «многими заколотами, і великими обманами, і незчисленними битвами». Влітку 1245 року боярське військо на чолі з чернігівським князем Ростиславом разом із угорською та польською арміями захопило Перемишль і взяло в облогу місто Ярослав на річці Сян. Данило зі своїм молодшим братом Васильком вирушили з Холма до Ярослава. Аванґард їхнього війська складали половці, а союзниками були загони литовського князя Міндовґа та мазовецького князя Конрада.

17 серпня об’єднане військо Данила дісталося Ярослава. Ростислав залишив свою піхоту захищати штурмові тарани навколо міста і на чолі кінноти вступив у битву. За словами літописця, у момент першого зіткнення армій «зломилися списи, і був гук, як від грома; з обох боків багато впало з коней і вмерло». Данило у бою також зламав свій спис і роздер угорську корогву.

Першими почали відступати дружина Ростислава та боярські загони, згодом – угорські лицарі. А польські вояки, які перед битвою погрожували галичанам: «Поженемо ваші великі бороди», – під натиском дружини Василька вдалися до втечі.

Перемога Данила і Василька під Ярославом підсумувала сорокалітню міжусобицю у Галицько-Волинській державі та позначила остаточну поразку боярської опозиції.