Белград, 20 серпня 2001 – Міжнародне співтовариство уже десять років намагається врегулювати конфлікти на території колишньої Югославії. Тепер на черзі Македонія. Розпочалася операція військ НАТО “Щедрі жнива”. На відміну від Боснії і Герцеговини та Косова, де міжнародні сили відіграють активну роль у запровадженні й збереженні миру, в Македонії вони будуть скоріше спостерігачами, аніж учасниками.
Нагадаємо, що бої у Боснії припинено ще 1995 року, а країна до сьогодні неспроможна існувати й функціонувати без міжнародної допомоги. Дейтонськими угодами формально збережено єдність держави. Проте вона фактично складається з трьох частин. Влада Республіки Сербської та місцеве самоврядування хорватів мають ширші повноваження, ніж центральний уряд у Сараєві.
Щодо Косова, то цей край став протекторатом ООН. Миротворчі сили ще в вересні 1999 року оголосили, що албанські повстанці нібито здали зброю, хоча всі знали, що здача зброї була фарсом. Косовські албанці залишили досить зброї не лише для себе, а й для постачання своїх земляків на півдні Сербії й у Македонії.
Три з половиною тисячі військовослужбовців НАТО мали б у Македонії стати свого роду свідками, що бійці Національної визвольної армії місцевих албанців додержуються угоди з владою в Скоп’є. Політичний лідер повстанців Алі Ахметі заявив, що вони готові скласти зброю. Проте важко припустити, що добровільно віддадуть зброю підрозділи в гірських селах, де більшість чоловіків за традицією – контрабандисти, які не можуть уявити собі життя без зброї навіть у мирні часи. Зрештою, фракція, що називає себе Албанською національною армією, відверто відкинула угоду.
У зв’язку з цим постає ще одне запитання: якщо більшість бойовиків дійсно складе зброю, чи не будуть мститися їм македонські солдати та поліцейські? Щоправда, угодою передбачено, що особовий склад поліції згодом буде організовано відповідно до національного складу населення. Але – це буде згодом, а гарячі справи треба вирішувати сьогодні.
Операція, яку в брюссельській штабквартирі НАТО названо “Щедрі жнива”, – не класична миротворча місія. Слов’янське населення Македонії кілька тижнів тому вимагало інтервенції Заходу. Тим часом настрої змінилися. Вздовж шляхів, якими їздять миротворці, поставлено транспаранти, на яких написано: «НАТО – нова албанська терористична організація». Македонці впевнені, що наступних 30 днів – стільки триватиме операція – стануть подарунком від Заходу албанським повстанцям, які тим часом закріплять свої позиції. У разі, якщо бої продовжаться, а натовські солдати наприкінці вересня відійдуть із Македонії, буде вже пізно для наступу армії на повстанців.
Останні повідомлення свідчать, що миру немає: у неділю перемир’я порушено в кількох місцевостях західної Македонії.
Нагадаємо, що бої у Боснії припинено ще 1995 року, а країна до сьогодні неспроможна існувати й функціонувати без міжнародної допомоги. Дейтонськими угодами формально збережено єдність держави. Проте вона фактично складається з трьох частин. Влада Республіки Сербської та місцеве самоврядування хорватів мають ширші повноваження, ніж центральний уряд у Сараєві.
Щодо Косова, то цей край став протекторатом ООН. Миротворчі сили ще в вересні 1999 року оголосили, що албанські повстанці нібито здали зброю, хоча всі знали, що здача зброї була фарсом. Косовські албанці залишили досить зброї не лише для себе, а й для постачання своїх земляків на півдні Сербії й у Македонії.
Три з половиною тисячі військовослужбовців НАТО мали б у Македонії стати свого роду свідками, що бійці Національної визвольної армії місцевих албанців додержуються угоди з владою в Скоп’є. Політичний лідер повстанців Алі Ахметі заявив, що вони готові скласти зброю. Проте важко припустити, що добровільно віддадуть зброю підрозділи в гірських селах, де більшість чоловіків за традицією – контрабандисти, які не можуть уявити собі життя без зброї навіть у мирні часи. Зрештою, фракція, що називає себе Албанською національною армією, відверто відкинула угоду.
У зв’язку з цим постає ще одне запитання: якщо більшість бойовиків дійсно складе зброю, чи не будуть мститися їм македонські солдати та поліцейські? Щоправда, угодою передбачено, що особовий склад поліції згодом буде організовано відповідно до національного складу населення. Але – це буде згодом, а гарячі справи треба вирішувати сьогодні.
Операція, яку в брюссельській штабквартирі НАТО названо “Щедрі жнива”, – не класична миротворча місія. Слов’янське населення Македонії кілька тижнів тому вимагало інтервенції Заходу. Тим часом настрої змінилися. Вздовж шляхів, якими їздять миротворці, поставлено транспаранти, на яких написано: «НАТО – нова албанська терористична організація». Македонці впевнені, що наступних 30 днів – стільки триватиме операція – стануть подарунком від Заходу албанським повстанцям, які тим часом закріплять свої позиції. У разі, якщо бої продовжаться, а натовські солдати наприкінці вересня відійдуть із Македонії, буде вже пізно для наступу армії на повстанців.
Останні повідомлення свідчать, що миру немає: у неділю перемир’я порушено в кількох місцевостях західної Македонії.
