Доступність посилання

ТОП новини

У белградській правлячій коаліції, яка складається з 18 партій та рухів, іде боротьба за владу


У белградській правлячій коаліції, яка складається з 18 партій та рухів, іде боротьба за владу

Белград, 21 серпня 2001 – Партія президента Югославії Воїслава Коштуніци сповістила про намір покинути коаліційний союз, який минулого року усунув від влади Слободана Мілошевича.

Демократична партія Сербії Воїслава Коштуніци звинувачує республіканський уряд у тому, що він не вживає рішучих заходів проти злочинності й корупції. Окремі керівники цієї партії про своїх партнерів в уряді говорять такими самими словами, як і їхні політичні супротивники – соціалісти та радикали. Вони при цьому не уточнюють, кого саме мають на увазі, коли заявляють про пасивне ставлення урядовців до порушників закону чи про їхню причетність до контрабанди. Отож, владу критикує не лише опозиція, а й ті, що в ній беруть участь. Прем’єр-міністр Зоран Джінджич вимагає від опонентів чітко конкретизувати звинувачення. Ті ж відповідають, що все відомо й без імен.

Оглядачі вважають, що суть суперечки не в окремих особах чи їхніх вчинках, а в намірі Коштуніци використати свою популярність для закріплення позицій своєї партії. Минулого року, коли було сформовано демократичну коаліцію проти режиму Мілошевича, партію Коштуніци, згідно з опитуваннями, підтримувало ледве п’ять відсотків виборців. Коли ж Коштуніца став главою держави, до його партії вступили тисячі нових членів, переважно зі структур колишнього режиму. Ці люди не захоплювалися президентом та його програмою. Вони лише прагнули залишитися на своїх посадах. Такі кадри, звичайно, гальмують будь-які реформи. В цьому друга причина суперечки. Джінджич, спрощено кажучи, поспішає, а Коштуніца та його люди намагаються сповільнити перебудову суспільства й економіки. Президент Югославії, судячи з його заяв, більше прагне подобатися тим, хто голосував за Мілошевича, ніж тим, хто його обрав главою держави.

Прем’єр-міністр Сербії вимагає, щоби у зв’язку з ситуацією, яка виникла, найближчим часом визначилися лідери всіх партій правлячої коаліції. Серед них є і проєвропейські реформатори, й політики консервативного світогляду. Все ж на підставі актуального розкладу сил аналітики доходять висновку, що Джінджич у разі голосування про довіру на наступній сесії парламенту дістане 130 із 250 голосів.

Голосування про довіру урядові призвело б не лише до остаточного розриву між Коштуніцею і Джінджичем, а й до розвалу демократичної коаліції. Якщо б переможцем вийшов Джінджич, який, як ми вже сказали, має підтримку більшості депутатів, Коштуніца міг би опинитися в такій самій ситуації, як Горбачов напередодні розвалу Радянського Союзу: мав би державу без реальних важелів влади.

Усе це наразі припущення преси. Однак є факт, що двоє чільних урядовців оголосили політичну війну один одному та що жоден з них не готовий іти на поступки.

Виборці, які голосували не за окремих політиків, а за демократичну коаліцію та її програму, вимагають від урядовців припинити сварки й без зволікання проводити те, що торік обіцяли. Все ж здається, що не буде жодного кроку вперед, поки не з’ясується, хто має бути на чолі. Для обох немає місця.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG