Прага, 22 серпня 2001 – Деякі спостерігачі жартують, що активізація міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера у близькосхідному мирному процесі тягне вже на Нобелівську премію миру. Хоча попередні Нобелівки за це так і не принесли довгожданого спокою у цьому регіоні. Як то буде з новою ініціативою, вже берлінською?
Нові вибухи, нові перестрілки, нові жертви – це все із сьогоднішніх буднів палестинсько-ізраїльського конфлікту. У середу чотири палестинці були забиті ізраїльскими солдатами поблизу міста Наблус на Західному березі річки Йордан, ще чотири було поранено після того, як, за повідомленям ізраїльського радіо, під час мінування дороги натрапили на засідку ізраїльських солдатів. А напередодні в Єрусалимі палестинці організували черговий терористичний акт; тривали перестрілки в місті Хевроні… З новими актами насильства в реґіоні з’являються й нові мирні ініціативи, росте кількість міжнародних посередників.
Ми вже повідомляли, як Йошка Фішер схилив Ясира Арафата до припинення вогню кілька тижнів тому, після терористичного акту в Дельфінаріумі. Ось і в вівторок міністр закордонних справ Німеччини знову знайшов спільну мову з Арафатом, бо переконав його в необхідності переговорів із міністром закордонних справ Ізраїлю Шимоном Пересом. Палестинські джерела повідомили про те, що після розмови з Фішером Арафат відразу ж потелефонував до Арієля Шарона і почув про усну згоду ізраїльського прем’єра на пропозиції німецького посередника. Спостерігачі повідомляють, що згідно з новим планом будуть спроби вводити порайонне припинення вогню, поступово розширюючи його дію на всю територію Ізраїлю і Палестинської автономії. Арієль Шарон нібито висунув умову, що при розширенні зони дії режиму припинення насильств перед кожним новим кроком у кожному новому районі мусить витримуватися 7-денна пауза. Шарон є прихильником так званої демілітаризації, коли сторони домовляються про припинення вогню, визначають умовні кордони і демілітаризовані зони, де розміщаються сили ООН, однак мирна угода при цьому не укладається. Виглядає, що на першому етапі пропозиції Фішера збігаються з намірами ізраїльського прем’єра, а що буде далі – цього ніхто не знає.
Щось подібне, на думку експертів, відбувалося в реґіоні в 1949 році, коли строни (Ізраїль та арабські країни) домовилися про демілітаризацію певних зон і так тривало 18 років, аж до війни 1967-го… Сьогодні ж ситуація дещо інша. Арабські країни, за винятком Йорданії та Єгипту, дещо віддалені від конфлікту, вони бояться могутнього Ізраїлю, а протистояння двох світів у реґіоні ведеться поки що так, як ми спостерігаємо, – методами ультиматумів та терору.
Тим часом обидві сторони нібито погодилися на німецьку ініціативу. Зусилля Фішера підтримують і в Вашінґтоні. Не виключено, що Арафат і Перес зустрінуться найближчими днями в Берліні. Правда, Арієль Шарон попередив сьогодні, що без тижневого перемир’я нічого й надіятися на реалізацію так званого «плану Мітчела», тобто початку втілення в життя мирного процесу між палестинцями та Ізраїлем. А між сторонами важко нарахувати нині навіть кілька годин якогось затишку між стріляниною та вибухами.
Нові вибухи, нові перестрілки, нові жертви – це все із сьогоднішніх буднів палестинсько-ізраїльського конфлікту. У середу чотири палестинці були забиті ізраїльскими солдатами поблизу міста Наблус на Західному березі річки Йордан, ще чотири було поранено після того, як, за повідомленям ізраїльського радіо, під час мінування дороги натрапили на засідку ізраїльських солдатів. А напередодні в Єрусалимі палестинці організували черговий терористичний акт; тривали перестрілки в місті Хевроні… З новими актами насильства в реґіоні з’являються й нові мирні ініціативи, росте кількість міжнародних посередників.
Ми вже повідомляли, як Йошка Фішер схилив Ясира Арафата до припинення вогню кілька тижнів тому, після терористичного акту в Дельфінаріумі. Ось і в вівторок міністр закордонних справ Німеччини знову знайшов спільну мову з Арафатом, бо переконав його в необхідності переговорів із міністром закордонних справ Ізраїлю Шимоном Пересом. Палестинські джерела повідомили про те, що після розмови з Фішером Арафат відразу ж потелефонував до Арієля Шарона і почув про усну згоду ізраїльського прем’єра на пропозиції німецького посередника. Спостерігачі повідомляють, що згідно з новим планом будуть спроби вводити порайонне припинення вогню, поступово розширюючи його дію на всю територію Ізраїлю і Палестинської автономії. Арієль Шарон нібито висунув умову, що при розширенні зони дії режиму припинення насильств перед кожним новим кроком у кожному новому районі мусить витримуватися 7-денна пауза. Шарон є прихильником так званої демілітаризації, коли сторони домовляються про припинення вогню, визначають умовні кордони і демілітаризовані зони, де розміщаються сили ООН, однак мирна угода при цьому не укладається. Виглядає, що на першому етапі пропозиції Фішера збігаються з намірами ізраїльського прем’єра, а що буде далі – цього ніхто не знає.
Щось подібне, на думку експертів, відбувалося в реґіоні в 1949 році, коли строни (Ізраїль та арабські країни) домовилися про демілітаризацію певних зон і так тривало 18 років, аж до війни 1967-го… Сьогодні ж ситуація дещо інша. Арабські країни, за винятком Йорданії та Єгипту, дещо віддалені від конфлікту, вони бояться могутнього Ізраїлю, а протистояння двох світів у реґіоні ведеться поки що так, як ми спостерігаємо, – методами ультиматумів та терору.
Тим часом обидві сторони нібито погодилися на німецьку ініціативу. Зусилля Фішера підтримують і в Вашінґтоні. Не виключено, що Арафат і Перес зустрінуться найближчими днями в Берліні. Правда, Арієль Шарон попередив сьогодні, що без тижневого перемир’я нічого й надіятися на реалізацію так званого «плану Мітчела», тобто початку втілення в життя мирного процесу між палестинцями та Ізраїлем. А між сторонами важко нарахувати нині навіть кілька годин якогось затишку між стріляниною та вибухами.
