Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 04:41

Річниця російської фінансової кризи, яка зробила росіян біднішими, а владу авторитарнішою


Річниця російської фінансової кризи, яка зробила росіян біднішими, а владу авторитарнішою

Прага, 22 серпня 2001 ― Цими днями відзначається не лише річниця путчу та незалежності України. Російська фінансова криза, що сталася цими днями три роки тому, здевальвувала російський рубль, вимила матеріальну базу середнього класу і прискорила створення авторитарного режиму в Росії.

Протягом півроку, що передували кризі 17 серпня, російський уряд на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Сергієм Кириєнком намагався відвернути кризу, але фінансовий обвал був неминучий. Азійська криза, величезний зовнішній та внутрішній борг, низькі світові ціни на газ залишили російський уряд без жодної можливості для маневру, і Росія була змушена оголосити вибірковий дефолт. У результаті цього ціна національної валюти впала в декілька разів, а заощадження мільйонів росіян пропали в збанкрутілих банках або були з’їджені інфляцією. Так новонароджений середній клас Росії зазнав удару, від якого він не відійшов і досі.

Із іншого боку, для багатьох галузей російської економіки фінансова криза мала позитивні наслідки. Імпортні товари стали недоступними для більшості росіян, і місцеві виробники швидко заступили їх на місцевому ринку. Зростання внутрішнього попиту викликало економічний бум – 7% зростання минулого року. Допомогли і високі ціни на нафту, що досі разом із газом є головним експортним товаром Росії.

Більшість експертів зараз погоджується, що повторення російської фінансової кризи мало ймовірне, хоч деякі з них згадують, що потенційні проблеми може викликати необхідність великих боргових виплат у 2003 році. Також вони вказують на велику залежність добробуту Росії від цін на нафту, які можуть упасти знову в будь-який момент. Проте повторення повномасштабної кризи експертам здається малоймовірним не стільки з економічних, скільки з політичних причин. Говорить Кріс Віфер із московського банку Тройка-діалог: «Фактично на час кризи в Росії не було уряду. В усякому разі не було уряду, який міг би контролювати ситуацію в економіці чи діяти в інтересах економіки. Єльцин цікавився лише справами демократії і розумів тільки їх, але економікою заправляли олігархи. Нині економікою займаються професійні люди в уряді під керівництвом ефективного лідера».

Але в боротьбі з олігархами постраждали також і підвалини ще дуже слабкої російської демократії. Основні демократичні свободи були номінально збережені, але свобода слова придушується, більшість засобів масової інформації поставлено під контроль Кремля, політичні організації та активісти, що висловлюють інакші від офіційних погляди, переслідуються. Оглядачі підкреслюють, що хоча економічна реформа просувається швидше під керівництвом президента Путіна, російський середній клас іще не скоро повернеться до передкризового рівня щодо фінансового боку справи, а говорячи про демократію, то тут Росія взяла курс у протилежному напрямку.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG