Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 00:33

«Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» до Дня незалежності України: «Поміж світами»


«Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» до Дня незалежності України: «Поміж світами»

Берлін/Прага, 24 серпня 2001 – У коментарях із нагоди десятої річниці незалежності України німецька преса порушує теми відносин між Заходом, Україною та Росією, звертає увагу на зацікавленість українських державних лідерів у збереженні політичної невизначеності України та пише про роз’єднаність демократичної опозиції. Характерна з цього огляду аналітична стаття в німецькій газеті «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» під промовистим заголовком «Поміж світами».

Квітуча, демократична і стабільна Україна має велике значення для її сусідів і всієї Європи загалом. Такої думки, пише німецький щоденник, дотримуються міністри закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі. У листі до українського керівництва з нагоди десятої річниці незалежності України Йошка Фішер, Юбер Ведрін та Владислав Бартошевський привітали те, що в офіційних колах у Києві називають «європейським вибором». Але, зазначає далі газета, так і залишилося не зрозуміло, чому Україна є важливою для Європи і чому Захід зацікавлений у європейському виборі України. У будь-якому разі її значення для Європи не обмежується лише тим, що Україна відіграє важливу роль у зміцненні стабільності на континенті та бере участь у миротворчих місіях.

Чіткішим, на думку «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», був американський президент Буш, коли він два місяці тому в Варшаві висловився за надання всім країнам між Балтійським та Чорним морями права на вступ до НАТО та ЄС. У цьому зв’язку він згадав також Україну і намагався розвіяти побоювання Росії щодо розширення цих організацій до її кордонів. Буш був увічливим – але по суті відповів на великодежавні претензії президента Ромії Владіміра Путіна та новий, різкіший тон політики Москви щодо України.

Геополітичний інтерес Сполучених Штатів у зміцненні незалежності України стає зрозумілим із огляду на застереження експертів із міжнародної політики проти нового приєднання України до Росії в будь-якому вигляді: вони вбачають у цьому важливу передумову для відродження Росії як наддержави, зауважує «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ». І можна думати, що Європейський Союз бачить ситуацію так само, як і Вашінґтон, але не демонструє цього.

У Києві, мовиться в статті, напевно є досить людей, які нейтралітет України вважають за непрактичний і сподіваються, що членство в НАТО могло би відкрити перспективу в галузі політики безпеки. Підписання угоди про партнерство з союзом НАТО 1997 року якраз стало важливою підвалиною для майбутнього членства. Однак, наголошує щоденник, нещодавно президент Леонід Кучма відкинув таку перспективу. Угода про спільні військові і космічні дослідження, яку підписали в Дніпропетровську в лютому президенти Росії і України, також викликала деякі сумніви на Заході. А ось зараз подейкують, що Кучма пригальмував свого міністра оборони, який у деяких домовленостях із Росією зайшов занадто далеко.

Німецька газета звертає увагу й на загадковість у європейській політиці керівництва України. З одного боку, пише «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ», новий прем’єр-міністр Анатолій Кінах за кожної нагоди заявляє про свою вірність європейським цінностям, а голова Верховної Ради Іван Плющ запевняє, що протягом десяти років Україна хоче стати членом ЄС. Із іншого ж нічого не робиться для того, щоби реально просунутися вперед на шляху зближення з Європейським Союзом. Ба більше – було відправлено в відставку прем’єр-міністра Віктора Ющенка, який не лише створив умови для нинішнього економічного зростання і плоди якого тепер збирає людина Кучми – Кінах, але й проводив перетворення, спрямовані саме на зближення з Європейським Союзом.

Такі суперечливості можна пояснити тим, що Україна, як і раніше, багато в чому дуже тісно пов’язана з Росією. Це і економічна залежність, і особисті зв’язки між окремими людьми, особливо вздовж спільного кордону двох держав, який, до речі, існує лише на карті, – вже не кажучи про російські військові бази і радарні установки на українській території. Тому встановлення кордону між Росією і Україною «шенґенського» зразка, зазначає газета, є наразі таке ж неможливе, як і членство України в НАТО.

Сюди додається ще й те, що нинішній статус України – так би мовити, «поміж світами» – чудово влаштовує невелику, але впливову групу людей. Принаймні частина олігархів не прагне ані інтеграції з Заходом, ані встановлення цивілізованих умов. Водночас їм не потрібне і подальше зближення з Росією. Очевидно, ці люди бояться, що їх поглине російський або західний капітал.

Критики з лав демократичної опозиції в Україні вважають, що те саме стосується і українських державних керівників. Заради того, аби втримати владу в своїй частині колишнього Радянського Союзу, вони чинять опір і запровадженню європейських стандартів, і російським обіймам.

Таким заплутаним чином непопулярна влада та олігархи фактично відіграють роль гарантів української незалежності. Але чи здатні вони наблизити Україну до Європи – це вже інше питання, коментує німецький щоденник «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG