Прага, 28 серпня 2001 – «Ми прагнемо бачити Україну рівноправним партнером у Європі», – наголосив міністр закордонних справ Чеської Республіки Ян Каван в інтерв’ю для нашого радіо.
О. Пеленська: Пане Міністре, якою ви бачите сьогодні Україну на карті Європи, яким партнером вона є для Чеської Республіки?
ЯН КАВАН: Передусім я хотів би наголосити, що ми завжди до України ставились дуже прихильно. Ще 10 років тому, відразу після розпаду Радянського Союзу, ще за Чехословаччини, коли Україна була нашим сусідом, ми усвідомлювали її масштаби, і не тільки за територією чи кількістю населення, які можна порівнювати з Францією. Передусім маю на увазі Україну як державу, яка від початку заявила про свою єдність із традиціями предків, країну, що шукає своє місце в Європі й світі. Ми завжди ці прагнення України охоче підтримували. Врешті, й Масариківська Чехословаччина міжвоєнного періоду зробила, гадаю, багато для збереження української інтелігенції. Протягом 20 – 30-х років тут, у Празі, творили велетні української літератури Олександр Кандиба, Олег Ольжич, Олена Теліга, Дараган та інші. Я б сказав, що чеська дипломатія нині ці традиції продовжує. Хотів би чітко наголосити: Чеська Республіка зацікавлена в тому, щоб Україна була незалежною, демократичною, процвітаючою. Ми прагнемо з Україною торгувати, прагнемо, щоб добрі стосунки єднали наші народи. Ми хочемо, щоб Україна прямувала до Європи, і це її спрямування до європейських і трансатлантичних структур ми готові підтримувати.
О. Пеленська: Як ви дивитесь на стан економічної співпраці України і Чеської Республіки?
ЯН КАВАН: Ми як центральноєвропейська держава розуміємо прагнення України брати активну участь у реґіональній економічній співпраці. Одночасно на теперішній розвиток України ми дивимось, я б сказав, реалістично. У нас немає перебільшених надій, і ми не заплющуємо очі на ті проблеми, з котрими нині Україна зустрічається. Але при цьому ми не малюємо жодних катастрофічних сценаріїв, навіть тоді, коли становище там загострилось.
О. Пеленська: Чи ви вибираєтеся з візитом в Україну і про що конкретно там ітиметься?
ЯН КАВАН: Щодо торговельних стосунків, про які ви запитуєте, то про це я говоритиму докладніше з українськими колегами в жовтні під час своєї поїздки до Києва. Передусім ідеться про проблеми сплати українських боргів. Маю на увазі так звані Ямбурзькі газові угоди. Хотів би констатувати, що Україна заборгувала Чеській Республіці за поставки обладнання, матеріалів і за монтажні роботи, котрі були проведені вже після 1992 року. Ми домовились тоді, що Україна розрахується природним газом. Але й досі вона не повернула нам жодного кубічного метру газу. Ми прагнемо мати з Україною якнайкращі торговельні стосунки. Через те мене турбує зменшення чеського експорту і зростання пов’язаного з цим дефіциту в торговельному обміні між нашими країнами за два останні роки. Саме про це хотів би вести розмову з моїм київським колегою паном Зленком. Та в цілому і ці проблеми потрібно ввести до контексту наших зусиль, спрямованих на підтримку руху України до Європи в політичному сенсі цього слова.
О. Пеленська: Пане Міністре, якою ви бачите сьогодні Україну на карті Європи, яким партнером вона є для Чеської Республіки?
ЯН КАВАН: Передусім я хотів би наголосити, що ми завжди до України ставились дуже прихильно. Ще 10 років тому, відразу після розпаду Радянського Союзу, ще за Чехословаччини, коли Україна була нашим сусідом, ми усвідомлювали її масштаби, і не тільки за територією чи кількістю населення, які можна порівнювати з Францією. Передусім маю на увазі Україну як державу, яка від початку заявила про свою єдність із традиціями предків, країну, що шукає своє місце в Європі й світі. Ми завжди ці прагнення України охоче підтримували. Врешті, й Масариківська Чехословаччина міжвоєнного періоду зробила, гадаю, багато для збереження української інтелігенції. Протягом 20 – 30-х років тут, у Празі, творили велетні української літератури Олександр Кандиба, Олег Ольжич, Олена Теліга, Дараган та інші. Я б сказав, що чеська дипломатія нині ці традиції продовжує. Хотів би чітко наголосити: Чеська Республіка зацікавлена в тому, щоб Україна була незалежною, демократичною, процвітаючою. Ми прагнемо з Україною торгувати, прагнемо, щоб добрі стосунки єднали наші народи. Ми хочемо, щоб Україна прямувала до Європи, і це її спрямування до європейських і трансатлантичних структур ми готові підтримувати.
О. Пеленська: Як ви дивитесь на стан економічної співпраці України і Чеської Республіки?
ЯН КАВАН: Ми як центральноєвропейська держава розуміємо прагнення України брати активну участь у реґіональній економічній співпраці. Одночасно на теперішній розвиток України ми дивимось, я б сказав, реалістично. У нас немає перебільшених надій, і ми не заплющуємо очі на ті проблеми, з котрими нині Україна зустрічається. Але при цьому ми не малюємо жодних катастрофічних сценаріїв, навіть тоді, коли становище там загострилось.
О. Пеленська: Чи ви вибираєтеся з візитом в Україну і про що конкретно там ітиметься?
ЯН КАВАН: Щодо торговельних стосунків, про які ви запитуєте, то про це я говоритиму докладніше з українськими колегами в жовтні під час своєї поїздки до Києва. Передусім ідеться про проблеми сплати українських боргів. Маю на увазі так звані Ямбурзькі газові угоди. Хотів би констатувати, що Україна заборгувала Чеській Республіці за поставки обладнання, матеріалів і за монтажні роботи, котрі були проведені вже після 1992 року. Ми домовились тоді, що Україна розрахується природним газом. Але й досі вона не повернула нам жодного кубічного метру газу. Ми прагнемо мати з Україною якнайкращі торговельні стосунки. Через те мене турбує зменшення чеського експорту і зростання пов’язаного з цим дефіциту в торговельному обміні між нашими країнами за два останні роки. Саме про це хотів би вести розмову з моїм київським колегою паном Зленком. Та в цілому і ці проблеми потрібно ввести до контексту наших зусиль, спрямованих на підтримку руху України до Європи в політичному сенсі цього слова.
