Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 07:30

Іміґрація до ЄС – потрібна, але не бажана


Іміґрація до ЄС – потрібна, але не бажана

Прага, 29 серпня 2001 ― Економіка країн Європейського Союзу вимагає прибуття нових робітників для того, щоб підтримати високий рівень життя громадян цих країн. Однак європейські суспільства не готові до вирішення соціальних та політичних проблем, пов’язаних із масовою міґрацією. І поки Європейський Союз намагається виробити спільну міґраційну політику, окремі країни – члени ЄС вирішують свої проблеми по-різному.

Цього місяця міністр праці Португалії оголосив, що країні буде потрібно близько 20 тисяч закордонних робітників для того, щоб покрити попит на ринку праці. Дослідження, що їх провело португальське міністерство праці, називає ще більшу цифру – 70 тисяч робочих місць не заповнено в таких галузях, як будівництво, сільське господарство, сфера обслуговування в туристичному бізнесі. Більшість робітників, що вже працюють у Португалії, походять із Африки та Східної Європи, при чому з понад 90 тисяч дозволів на працю майже третину було видана громадянам України.

Подібна ситуація і в Іспанії, але тут, незважаючи на великі потреби в робочих руках, уряд висловлює побоювання, що нелегальна робоча міґрація переходить усякі межі. Особливо європейців непокоїть міґрація з найбідніших країн, оскільки люди, які заплатили останні гроші контрабандистам за те, щоб їх доставили до Європи, мають намір там залишитися назавжди, на відміну від східних європейців, які, попрацювавши декілька місяців, найчастіше повертаються додому, хоч і через кілька місяців можуть повторити подорож.

Великих змін на своїх ринках праці європейські країни очікують у зв’язку з прийняттям нових членів Європейського Союзу з-посеред східноєвропейських та середземноморських країн. Щодо цієї потенційної леґальної міґрації робітників, то Європейський Союз хоче накласти обмеження на нових членів ЄС протягом семи років, коли східні європейці зможуть вільно жити і подорожувати в Західній Європі, але не матимуть права працювати там. Найактивніше за це обмеження виступають прикордонні держави, такі, як Німеччина та Австрія.

Проте в Скандинавії, незважаючи на географічну близькість балтійських країн, розмірковують інакше. Швеція не має наміру застосовувати будь-які обмеження на пересування робітників із нових членських країн. Ларс Данієлсон, державний секретар у справах ЄС у кабінеті міністрів Швеції, вважає, що такі обмеження не потрібні, і сподівається, що приклад Швеції підштовхне інші країни до зміни поглядів. «Ми намагаємося подати себе як найкактивніших прихильників розширення, і, звичайно, для того, щоб наші погляди виглядали гідними довіри, ми повинні робити те, що проповідуємо».

Скласти спільну європейську політику щодо міґрації Швеція намагалася ще за свого головування в Євросоюзі протягом першої половини року, але це завдання виявилося набагато складнішим, ніж здавалося – занадто різними є потреби і підходи країн ЄС до цієї проблеми.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG