Белград, 30 серпня 2001 – Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон пiд час вiзиту до Македонiї висловив задоволення перебiгом операцiї “Головнi жнива”. Проте бiльшiсть македонських урядовцiв i громадян уважають її фарсом.
Доля Македонiї наразi в руках її парламентарiїв. Про це заявив генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон пiсля вiзиту на вiйськову базу Криволак, куди вiйськовослужбовцi альянсу транспортують зброю, складену албанськими повстанцями.
Депутат македонського парламенту Блаґой Ханджiнський, який був в iнспекцiї разом із Робертсоном, заявив, що бойовики здають переважно старi типи зброї та трофейнi рушницi з Другої свiтової вiйни. Генеральний секретар НАТО вiдповiв, що людей вбиває і нова, i стара зброя. Iншi представники НАТО також заявляють, що зброя повстанцiв по сутi не вiдрiзняється вiд тiєї, яку мають македонськi вiйськовослужбовцi.
Звертаючися до бiйцiв албанської Нацiональної визвольної армiї, Робертсон зазначив, що всiх, хто не складе зброю, трактуватимуть як порушникiв македонсьих законiв. Якщо конфлiкт не буде врегульовано на цьому етапi, на вулицях незадовго буде литися кров, попередив Робертсон.
Слов’янська сторона не подiляє оптимiзму захiдних учасникiв операцiї. Бiженцi з районiв, якi пiд владою албанських повстанцiв, сповiстили про намiр пiкетувати в п’ятницю будинок парламенту Македонії та пропускнi пункти на кордонах із Югославiєю й Грецiєю. Їх пiдтримує Свiтовий македонський конгрес, радикальна органiзацiя, контрольована дiаспорою й близька до прем’єр-мiнiстра Любча Ґеорґiєвського.
Сесiя Собраня, тобто Парламенту Македонiї, на якiй обговорюватиметься проект нової конституцiї, має розпочатися в п’ятницю. Македонськомовна преса пише, що бiльшiсть слов’янських депутатiв проголосує проти запропонованих змiн. Проектом конституцiї передбачається надання ширших прав етнiчним албанцям, якi становлять майже третину населення країни. Албанська мова, згiдно з цим документом, мала б стати державною в районах, де етнiчнi албанцi становлять принаймнi 20 вiдсоткiв населення.
До Македонiї досi прибуло три з половиною тисячі миротворцiв. У середу з Косова передислоковано й перший пiдроздiл нiмецьких вiйськовослужбовцiв.
На кордонi Македонiї й Косова сили КейФОР вiд минулої суботи затримали понад 200 албанцiв. Лише протягом минулої доби заарештовано 40 озброєних чоловіків. Ідеться переважно про косовцiв, якi брали участь у бойових дiях і наразi повертаються до своїх осель.
Доля мирної угоди, укладеної на початку серпня лiдерами двох слов’янських та двох албанських партiй, залежить і вiд успiху “Головних жнив”, i вiд готовностi на дiалог тих сил, якi контролюють екстремiстiв i серед македонцiв, і серед албанцiв. Екстремiсти впевненi, що вони пiсля натовської операцiї будуть у змозi продовжити свою криваву працю. Тому наразi актуальним залишається запитання – чи операцiя триватиме лише 30 днiв, а чи її буде продовжено. На пiдставi окремих натякiв захiдних урядовцiв можна припускати, що миротворцi залишаться в Македонiї й пiсля 26 вересня.
Доля Македонiї наразi в руках її парламентарiїв. Про це заявив генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон пiсля вiзиту на вiйськову базу Криволак, куди вiйськовослужбовцi альянсу транспортують зброю, складену албанськими повстанцями.
Депутат македонського парламенту Блаґой Ханджiнський, який був в iнспекцiї разом із Робертсоном, заявив, що бойовики здають переважно старi типи зброї та трофейнi рушницi з Другої свiтової вiйни. Генеральний секретар НАТО вiдповiв, що людей вбиває і нова, i стара зброя. Iншi представники НАТО також заявляють, що зброя повстанцiв по сутi не вiдрiзняється вiд тiєї, яку мають македонськi вiйськовослужбовцi.
Звертаючися до бiйцiв албанської Нацiональної визвольної армiї, Робертсон зазначив, що всiх, хто не складе зброю, трактуватимуть як порушникiв македонсьих законiв. Якщо конфлiкт не буде врегульовано на цьому етапi, на вулицях незадовго буде литися кров, попередив Робертсон.
Слов’янська сторона не подiляє оптимiзму захiдних учасникiв операцiї. Бiженцi з районiв, якi пiд владою албанських повстанцiв, сповiстили про намiр пiкетувати в п’ятницю будинок парламенту Македонії та пропускнi пункти на кордонах із Югославiєю й Грецiєю. Їх пiдтримує Свiтовий македонський конгрес, радикальна органiзацiя, контрольована дiаспорою й близька до прем’єр-мiнiстра Любча Ґеорґiєвського.
Сесiя Собраня, тобто Парламенту Македонiї, на якiй обговорюватиметься проект нової конституцiї, має розпочатися в п’ятницю. Македонськомовна преса пише, що бiльшiсть слов’янських депутатiв проголосує проти запропонованих змiн. Проектом конституцiї передбачається надання ширших прав етнiчним албанцям, якi становлять майже третину населення країни. Албанська мова, згiдно з цим документом, мала б стати державною в районах, де етнiчнi албанцi становлять принаймнi 20 вiдсоткiв населення.
До Македонiї досi прибуло три з половиною тисячі миротворцiв. У середу з Косова передислоковано й перший пiдроздiл нiмецьких вiйськовослужбовцiв.
На кордонi Македонiї й Косова сили КейФОР вiд минулої суботи затримали понад 200 албанцiв. Лише протягом минулої доби заарештовано 40 озброєних чоловіків. Ідеться переважно про косовцiв, якi брали участь у бойових дiях і наразi повертаються до своїх осель.
Доля мирної угоди, укладеної на початку серпня лiдерами двох слов’янських та двох албанських партiй, залежить і вiд успiху “Головних жнив”, i вiд готовностi на дiалог тих сил, якi контролюють екстремiстiв i серед македонцiв, і серед албанцiв. Екстремiсти впевненi, що вони пiсля натовської операцiї будуть у змозi продовжити свою криваву працю. Тому наразi актуальним залишається запитання – чи операцiя триватиме лише 30 днiв, а чи її буде продовжено. На пiдставi окремих натякiв захiдних урядовцiв можна припускати, що миротворцi залишаться в Македонiї й пiсля 26 вересня.
