Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:19

Пінкаси – літописи життя єврейської громади


Пінкаси – літописи життя єврейської громади

Київ, 31 серпня 2001 – Серед матеріалів єврейського фонду Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського надзвичайний інтерес становлять Пінкаси – унікальне джерело вивчення історії і культури східноєвропейської гілки ашкеназитів.

Кожен пінкас, незважаючи на його обсяг, датування або місце походження, становить своєрідні протоколи єврейської громади, літопис її життя. Він завжди був предметом гордості громади, був знаком її причетності до історії. Саме тому пінкаси намагалася завести кожна громада. Їхня географія досить широка – Київ, Мінськ, Санкт-Петербурґ, Луцьк, Вінниця, Старо-Констянтинів, Летичів, Бердичів, Баранівка, Бар, Тальне.

Назва пінкаса рідко коли може дати однозначне розуміння мети і завдання товариства. Поруч зі звичними для нашого вуха – братства або товариства реставраторів книжок, ремісників, зокрема чоботарів, чинбарів, кравців (під гаслом “Чесний робітник”) – зустрічаються, так би мовити, неординарні: “Притулок для гостей” (м. Бар, що на Поділлі), “Хліб – гостям” (м. Одеса), “Тих, хто одягає голих”, “Любов друзів” тощо. Але зважимо на те, що окремі назви беруть початок у Книзі Псалмів або в Молитовниках. За такими метафоричними назвами – типові для єврейської громади добродійні братства: від тих, що забезпечували ночівлю переселенцям і подорожнім до таких, що надавали безвідсоткові позики.

Члени окремих нецехових товариств і громад збиралися в “домі зборів”, тобто в синагозі, для спільного читання псалмів Давида, вивчення Талмуду і Тори або для духовного спілкування взагалі.

Так само численні товариства поховальних послуг – це не тільки добродійні установи. Вони мали свою, глибоко усвідомлену філософію: доброчинність є егоїстичною за своєю природою, вважали вони, проте той, хто вершить благодійну справу стосовно небіжчиків, напевно, не розраховує на взаємність! Саме цим можна пояснити наявність великої кількості доброчинних організацій на зразок товариства “носіїв труни”.

Пінкас майже завжди починається Статутом – саме тут є найбільша інформація про повсякденне життя громади. Кожен його пункт звичайно виділений особливим шрифтом, кольором і оформленням назв. Узагалі пінкаси містять багаті графічні ілюстрації, орнаменти, аплікації, зображення тварин і рослин; більшість записних книг мають тиснену золоту оправу. Це справжні витвори мистецтва.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG