Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 22:53

Нові побутові проблеми


Нові побутові проблеми

Київ, 5 вересеня 2001 - В одній з попередніх передач Радіо “Свобода” була порушено проблему майнових прав мешканців Києва — а саме, проблему, пов’язану з боротьбою між власниками і представниками влади за можливість володіти престижними квартирами у центральних районах столиці. До редакції радіо”Свобода” досі звертаються власники квартир, але вже з іншим питанням: де знайти управу на свавілля заможних сусідів, які, здійснюючи ремонти у своїх помешканнях, руйнують квартири сусідів. В такій критичній ситуації опинилася киянка пані Олена, яка розповіла нашй кореспондентці наступне:

В народі кажуть: “гарні сусіди — половина щастя”. Моя спів- розмовниця запевняє, що гарні сусіди — це повне щастя. І на це у неї є підстави. 10 останніх років свого життя пані Олена називає пеклом. Почалося це пекло з дзвінків з наполегливим проханням продати своє помешкання. А оскільки власниця і не думала змінювати прописку по вулиці Шовковичній, де мешкає, то пізніше через це і постраждала. А точніше, після того, як під боком у неї з’явилися нові сусіди. І з упевненістю у своїй правоті розпочали так званий “євроремонт”: “Від цих євроремонтів життя стало нестерпним. І вдень, і вночі стукіт неймовірний, струс відчувається по цілому будинку. Ми втратили спокій. Квартира моя внаслідок цих ремонтів була в жахливому стані. У стінах і стелі зробили діри. Муки моєї сім’ї тривали 8 місяців. Ми звернулися до ЖЕК-у, однак він жодної уваги , мовляв, а що ми можемо вдіяти? Ніякої реакції – принаймні, офіційної відповіді на наші волання - не було. Хоч, як я з’ясувала пізніше, ніякого дозволу на перепланування у куплених квартирах не було. Як і не було дозволу проектної організації на руйнування капітальних стін у суміжних квартирах”, - розповіла пані Олена.

Треба зазначити, що моя співрозмовниця виявилася людиною не з простого десятка. Принаймні, вона не кинула справу напризволяще, а звернулась до Інституту судової експертизи: його експерти таки примусили Житлово-експлуатаційну контору прийти до квартири нашої героїні і скласти акт, у якому сусідів визнано винними у пошкодженні квартири пані Олени. Їх примусили відшкодувати гроші на ремонт. Однак у кошторисі, за словами пані Олени, було вказано лише витрати на побілку стін. Все інше зробили аби як.

Згодом в помешканні пані Олени був мало не вселенський потоп після того, як лопнули труби опалення. І знову тільки завдяки наполегливості моєї співрозмовниці, ЖЕК визнав провину і компенсував витрати за практично затоплену квартиру— аж 300 грн. Цього, як каже пані Олена, не вистачило і на шпалери. Щоб витребувати гроші, ця мужня (і це без перебільшень) жінка подалася до Держкомунпідприємства Печерського району Києва, далі до Генеральної прокуратури зі скаргою на бездіяльність ЖЕК-у; звідти — до Управління захисту прав споживачів. Пані Олена навіть “достукалась” до Держкомітету архітектури та житлової. Однак, веде далі пані Олена, “Я зверталась, але не отримала належної відповіді . Я гадаю, що держкомітет Архітектури і житлової політики мав би дати мені відповідь, чому ЖЕК відмовляється визнати свою провину у тому, що сталось у моїй квартирі.”

Після другого пошкодження квартири я звернулася до суду, але рішення було ухвалене не на мою користь”.

Історія моєї співрозмовниці — типова. Надати ефір для усіх, хто опиняється в схожій ситуації важко, однак саме ця жінка варта на увагу хоча б тому, що, не опускаючи руки, шукає правди.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG