Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:54

Сто днів, насичених битвами, походами і поразками…


Сто днів, насичених битвами, походами і поразками…

Прага, 6 серпня 2001 – Сам термін - «сто днів», що став своєрідним мірилом ефективності дій політиків , урядів або відрізком суспільного часу надій, походить від історично знаменитих ста днів після повернення імператора та уславленого французького полководця Наполеона Бонапарта із свого заслання з середземноморського острова Ельба. У цього поверення була чітка мета – повернути собі владу та відновити імперію. Сто днів Наполеона відзначені насиченими рішучими та блискавичними діями, швидким нарощуванням сил та пізнішими поразками і повторним зреченням, яке вразило тодішній світ. Чим же вразив світ за своїх сто днів нинішній український уряд Анатолія Кінаха?

У всякому разі колишній заввиробництвом Миколаївсьвого кораблебудівного гіганту, котрий є нині величезним звалищем металобрухту, не мав за цих сто днів свого Ватерлоо і це його мабуть найбільше радує. Цього Ватерлоо, що його лише й шукають справжні суспільні діяч, у Анатолія Кінаха може й не бути і майбутнє відречення, не виключено, стане тихим, непомітним, без далеких островів. Хоча, хто зна, бо при нинішньому українському уряді тема кіпрських, кайманових та інших офшорних зон та одноіменних островів виникає в Києві чи не щотижня.

Наполеон чудово знав, чого він хотів, коли 1 березня 1815 року повертався на французький берег. За кілька тижнів його сили виросли з десятків вірних людей - до десятків тисяч його перемагаючої армії. Сама поразка імператора 18 червня під Ватерлоо – це до сьогодні якась суцільна містика і збіг низки випадковостей. Але трагедія повторного зречення 22 червня і далекий атлантичний острів Святої Олени за тисячі кілометрів від французького берега прирекли Наполена та й люті ворог, мабуть, не спали, бо смерть цього рішучого корсіканця оточена завісою таємничості.

Символічно, що Анатолій Кінах отримав кермо уряду не власним походом з островів, а унаслідок тихого, як де-хто каже, контрреформістського перевороту у Верховній Раді. Тому й не може нинішній прем’єр відзначитися якимись блискавичними чи рішучими намірами, ну він, хіба що, оголосив похід проти бідності але якогось Ватерлоо тут і не намічається. Воно й не дивно, бо армія уряду перебуває в абсолютному оточенні переважаючих мільойнів українських бідняків. Тому й нині на Грушевського кажуть, що «сто днів – це умовно, а ось перспектива, це щось більше…Звичайно, є проміжні питанння» але це вже дещо інше…

Хтось заперечить, мовляв, є у Кінаха своє Ватерлоо – це березневі вибори до Верховної Ради, якщо він забезпечить успіх своєрідній політичній ТУНДРі, тобто блокові Азарова, Пуствойтенка, Тигипка і компанії, наприклад, тоді й не буде ніяких відречень та далеких островів. Але це вже і не сто днів, і не похід проти бідності, а елементарна політична проза на український кшталт, тобто тримання соломки там, де бажано приземлитися на м’яке місце. Але бабка, як то кажуть, на двоє ворожила. Може бути й гоп, може бути й трясця…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG