Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:28

Заробітчанство


Заробітчанство

Київ, 6 вересня 2001 - Економічна криза, низька зарплата та її нерегулярні виплати, а також великий відсоток безробіття – усе це спричиняє масову трудову міграцію українських громадян за кордон. За оцінками експертів, за останні кілька років потік заробітчан з України до країн Центральної і Західної Європи збільшився удвічі.

За офіційною статистикою, кількість українських трудових мігрантів коливається від півтора до двох мільйонів осіб. Проте, на думку експертів, ці дані є доволі приблизними, оскільки вони побудовані на основі соціологічних опитувань, які не є достатньо репрезентативними для усього населення України. У березні 2001 року в межах вивчення загальної економічної активності Державний комітет статистики провів перше спеціальне дослідження трудової міграції. Об‘єктами дослідження було обрано, зокрема, Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Донецьку, Луганську області, тобто ті регіони України, які продукують найбільшу кількість заробітчан. За результатами звіту, лише в цих областях налічується близько 400 тисяч трудових мігрантів. Майже половина з них на момент дослідження перебували на заробітках за межами України. За даними Міжнародної організації з міграції, середній вік українських заробітчан складає 33 роки, переважна більшість з них - чоловіки. Українські трудові мігранти виконують здебільшого сільськогосподарські чи будівельні роботи, причому майже половина з опитаних (а саме 43 відсотка) працювали за кордоном протягом одного чи двох місяців і лише два відсотка респондентів здійснили довгострокові трудові поїздки. На фоні низької заробітної плати в Україні, заробітки українських трудових мігрантів виглядають достатньо високими. Понад двадцять відсотків з них одержують за тиждень від п”ятдесяти до ста американських доларів. Звичайно, для пересічного українця це шалені гроші. Як стверджують фахівці, трудова міграція з України за кордон відбувається в основному нелегально - особистих запрошень, без укладання відповідних контрактів, без отримання необхідного дозволу на роботу. Це стосується в першу чергу тих, хто виїжджає на заробітки до країн Центральної і Західної Європи. Наймаючи нелегально іноземних працівників, роботодавець не сплачує податків, а прибуток ділить з посередниками. Для роботодавця ризик бути впійманим в кінцевому підсумку виправдовує себе, заробітчани ж опиняються в рабських умовах. Вони не мають соціальних гарантій, їм не сплачується компенсація у разі нещасного випадку. Інколи вони стають об’єктами рекету з боку своїх же співвітчизників. Серед країн-реципієнтів робочої сили з України перші місця посідають Греція і Чехія. За даними Мінпраці, у 1997 році у Греції працювали за наймом понад 5 тисяч громадян України, з яких лише четверта частина перебуває на консульському обліку, решта працює нелегально. Проте, за результатами досліджень Міжнародної організації з міграції, дані по одній лише Чехії свідчать про те, що насправді українців працювало за кордоном значно більше, ніж показує офіційна статистика.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG