Брюссель, 10 вересня 2001 - Цього понеділка до Ялти прибуває високопосадова делегація Європейського Союзу для проведення саміту Україна - ЄС.
Перед вильотом делегації з Брюссельського аеропорту я поставив кілька запитань Голові Ради Міністрів ЄС, міністрові Закордонних справ Бельгії Луї Мішелю.
1945 під час проведення історичної «Ялтинської конференції» в Лівадійському палаці його господарем був Йосиф Сталін. У 2001 під час саміту Україна - ЄС - Леонід Кучма. Тоді Лівадійський палац став одним із символів перемоги над гітлерівським фашизмом і розподілом світу на комуністичний та капіталістичний табори. Чи стане тепер Лівадійський палац символом прориву України в новий цивілізований демократичний світ, або навпаки поверненням України в темне тоталітарне минуле? На це запитання,мабуть, невдовзі дасть відповідь історія. А поки що з Лівадійським палацом у Ялті пов’язується величезна низка питань порядку денного п’ятого саміту Україна - Європейський Союз. Детально про них вже повідомлялося в попередніх радіовипусках Радіо Свобода.
Проте перед тим як урядовий бельгійський літак взяв курс на Кримський півострів, голова Ради Міністрів Європейського Союзу, мініст закордонних справ Бельгії Луї Мішель відповів на кілька запитань «Радіо Свобода».
Зокрема глава бельгійського дипломатичного відомства зазначив, що ЄС не обмежується лише порожніми деклараціями про важливість незалежної й демократичної, орієнтованої на ринкову економіку України, але й надає Україні важливу політичну підтримку. Зокрема, як відомо ЄС ухвалив рішення в майбутньому запросити Україну до постійної «Європейської конференції», що є винятком. Адже до «Європейської конференції» входять лише держави-кандидати в Європейський Союз.
Інша річ, що саме запрошення до «Євроконференції» Україна зможе отримати лише після виконання необхідних критеріїв, як в сферері демократичних так і економічних реформ.
На запитання до Луї Мішеля , чи він вважає хід економічних реформ в Україні достатньо інтенсивними, Голова Ради Міністрів ЄС, він відповів, що ЄС очікує від Києва виправленння становища. Бо від темпів економічних реферм тепер залежатиме тональність і поддальші перспективи розвитку стосунків між Європейським Союзом і Україною.
Однак в кулуарних розмовах європейських дипломатів щодо прискорення економічних реформ в Україні звучав неприхований скептицизм. А репортерам з Бі-Бі-Сі , РОЙТЕРС та «Індепендент» вони видались навітть саркастичними. Адже всім відомо, що нині українські політики поглинули в передвиборну боротьбу до Верховної Ради і економічні реформи відступили на задній план.
Про те, яке «місце» насправді займає Україна в системі зовнішньої політики ЄС, яскраво засвідчив той факт, що з порядку денного сесії Ради Міністрів тему обговорення підготовки ЄС до Ялтинського самміту було знято.
Перед вильотом делегації з Брюссельського аеропорту я поставив кілька запитань Голові Ради Міністрів ЄС, міністрові Закордонних справ Бельгії Луї Мішелю.
1945 під час проведення історичної «Ялтинської конференції» в Лівадійському палаці його господарем був Йосиф Сталін. У 2001 під час саміту Україна - ЄС - Леонід Кучма. Тоді Лівадійський палац став одним із символів перемоги над гітлерівським фашизмом і розподілом світу на комуністичний та капіталістичний табори. Чи стане тепер Лівадійський палац символом прориву України в новий цивілізований демократичний світ, або навпаки поверненням України в темне тоталітарне минуле? На це запитання,мабуть, невдовзі дасть відповідь історія. А поки що з Лівадійським палацом у Ялті пов’язується величезна низка питань порядку денного п’ятого саміту Україна - Європейський Союз. Детально про них вже повідомлялося в попередніх радіовипусках Радіо Свобода.
Проте перед тим як урядовий бельгійський літак взяв курс на Кримський півострів, голова Ради Міністрів Європейського Союзу, мініст закордонних справ Бельгії Луї Мішель відповів на кілька запитань «Радіо Свобода».
Зокрема глава бельгійського дипломатичного відомства зазначив, що ЄС не обмежується лише порожніми деклараціями про важливість незалежної й демократичної, орієнтованої на ринкову економіку України, але й надає Україні важливу політичну підтримку. Зокрема, як відомо ЄС ухвалив рішення в майбутньому запросити Україну до постійної «Європейської конференції», що є винятком. Адже до «Європейської конференції» входять лише держави-кандидати в Європейський Союз.
Інша річ, що саме запрошення до «Євроконференції» Україна зможе отримати лише після виконання необхідних критеріїв, як в сферері демократичних так і економічних реформ.
На запитання до Луї Мішеля , чи він вважає хід економічних реформ в Україні достатньо інтенсивними, Голова Ради Міністрів ЄС, він відповів, що ЄС очікує від Києва виправленння становища. Бо від темпів економічних реферм тепер залежатиме тональність і поддальші перспективи розвитку стосунків між Європейським Союзом і Україною.
Однак в кулуарних розмовах європейських дипломатів щодо прискорення економічних реформ в Україні звучав неприхований скептицизм. А репортерам з Бі-Бі-Сі , РОЙТЕРС та «Індепендент» вони видались навітть саркастичними. Адже всім відомо, що нині українські політики поглинули в передвиборну боротьбу до Верховної Ради і економічні реформи відступили на задній план.
Про те, яке «місце» насправді займає Україна в системі зовнішньої політики ЄС, яскраво засвідчив той факт, що з порядку денного сесії Ради Міністрів тему обговорення підготовки ЄС до Ялтинського самміту було знято.
