Прага, 10 вересня 2001 - За повідомленням білоруського Центрального виборчого комітету, перегомогу на вчорашніх виборах президента Білорусі здобув Олександр Лукашенко, за якого, за попередніми даними, проголосувало понад 75 відсотків виборців. Кандидат від опозиції Володимир Гончарик набрав близько 15 відсотків, а лідер Ліберально-демократичної партії Сергій Гайдукевич – 2,5 відсотка голосів.
На сьогоднішній прес-конференції у Мінську члени місії ОБСЄ зі спостереження за виборами у Білорусі заявили, що ці вибори не відповідали міжнародним стандартам. За їхніми словами, вибори глави білоруської держави не були вільними. А саме спостереження за виборами мало вимушено обмежений характер і сопроводжувалося численними порушеннями з боку влади – від нагляду за пресою, до тиску на спостерігачів.
Деякі незалежні спостерігачі також заявляють, що не мають достовірних даних про результати виборів, оскільки багатьох із них не допустили до контролю за підрахунком голосів. А за повідомленням білоруського опозиційного руху «Весна», у день виборів були відключені сторінки інтернету і телефонні лінії низки правозахисних організацій.
Cлід нагадати, що Олександр Лукашенко вже не раз заявляв, що йому байдуже, якщо західні спостерігачі не визнають результатів президентських виборів у Білорусі. За його словами, «Головне – щоб їх визнав білоруський народ».
Тим часом, кандидат у президенти від опозиції Володимир Гончарик заявив, що вважає результати виборів сфальсифікованими і що опротестовуватиме їх у суді та Центральному виборчому комітеті.
Західні оглядачі досить песимістично аналізують нинішню ситуацію у Білорусі. «Можна стверджувати, що для Білорусі починається новий семирічний етап застою і віддалення від Європи», - пише у сьогоднішньому числі італійська газета «Ла Републіка».
А німецький часопис «Берлінер Цайтунґ» у статті «Останній диктатор Європи», зауважує, що Олександр Лукашенко з моменту приходу до влади у 1994 році грунтовно готувався до сьогоднішніх президентських виборів. Провівши у 1996 році незаконний референдум, він продовжив свої президентські повноважання з п’яти до семи років. Лукашенка не дуже то й турбувало, що Захід, враховуючи це, ставився до нього з презирством. «47-річний диктатор, - пише німецький оглядач, використав цю обставину на свою користь. Він постійно повторює, що йому погрожують, дуже прагнуть його смерті, оскільки він не бажає віддавати свою країну в жертву темним силам світового капіталізму».
«Демагогія без кордонів – одна з опор влади цієї людини, яка, після скинення рік тому Слободана Мілошевича, залишається останнім диктатором у Європі», - наголожує німецький часопис «Берлінер Цайтунґ».
А британська газета «Ґардіан» зауважує, що результати виборів у Білорусі, «навряд чи будуть визнані Заходом, що призведе до подальшої ізоляції найтоталітарнішого режиму у Європі».
На сьогоднішній прес-конференції у Мінську члени місії ОБСЄ зі спостереження за виборами у Білорусі заявили, що ці вибори не відповідали міжнародним стандартам. За їхніми словами, вибори глави білоруської держави не були вільними. А саме спостереження за виборами мало вимушено обмежений характер і сопроводжувалося численними порушеннями з боку влади – від нагляду за пресою, до тиску на спостерігачів.
Деякі незалежні спостерігачі також заявляють, що не мають достовірних даних про результати виборів, оскільки багатьох із них не допустили до контролю за підрахунком голосів. А за повідомленням білоруського опозиційного руху «Весна», у день виборів були відключені сторінки інтернету і телефонні лінії низки правозахисних організацій.
Cлід нагадати, що Олександр Лукашенко вже не раз заявляв, що йому байдуже, якщо західні спостерігачі не визнають результатів президентських виборів у Білорусі. За його словами, «Головне – щоб їх визнав білоруський народ».
Тим часом, кандидат у президенти від опозиції Володимир Гончарик заявив, що вважає результати виборів сфальсифікованими і що опротестовуватиме їх у суді та Центральному виборчому комітеті.
Західні оглядачі досить песимістично аналізують нинішню ситуацію у Білорусі. «Можна стверджувати, що для Білорусі починається новий семирічний етап застою і віддалення від Європи», - пише у сьогоднішньому числі італійська газета «Ла Републіка».
А німецький часопис «Берлінер Цайтунґ» у статті «Останній диктатор Європи», зауважує, що Олександр Лукашенко з моменту приходу до влади у 1994 році грунтовно готувався до сьогоднішніх президентських виборів. Провівши у 1996 році незаконний референдум, він продовжив свої президентські повноважання з п’яти до семи років. Лукашенка не дуже то й турбувало, що Захід, враховуючи це, ставився до нього з презирством. «47-річний диктатор, - пише німецький оглядач, використав цю обставину на свою користь. Він постійно повторює, що йому погрожують, дуже прагнуть його смерті, оскільки він не бажає віддавати свою країну в жертву темним силам світового капіталізму».
«Демагогія без кордонів – одна з опор влади цієї людини, яка, після скинення рік тому Слободана Мілошевича, залишається останнім диктатором у Європі», - наголожує німецький часопис «Берлінер Цайтунґ».
А британська газета «Ґардіан» зауважує, що результати виборів у Білорусі, «навряд чи будуть визнані Заходом, що призведе до подальшої ізоляції найтоталітарнішого режиму у Європі».
