Прага, 13 вересня 2001 — Після смертоносних терористичних нападів на Сполучені Штати Америки в країні наростає рішучість до відплати. Але коментатори зауважують, що до новітніх терористів потребуватимуться й нові підходи.
Американське керівництво наголошує, що винні не уникнуть покарання. «Ми маємо величезний молот, який можна прикласти багатьма способами в будь-який час — це не погроза, це факт» – цитують агентства одного з чільних урядовців у міністерстві оборони США. І в усьому світі почули слова президента США Джорджа Буша: «Ми не будемо розрізняти терористів, що здійснили цей акт, і тих, хто дає їм притулок».
Світом пішли гуляти спекуляції, по кому й як може бути завдано удару в відповідь. Співдиректор американського Центру кризового реаґування Митчелл Гаммер, наприклад, коментує так: «Гадаю, що питання про можливі воєнні відповіді наразі свідомо залишено відкритим. Не знаю, яке може бути спрямування відповіді США — але знаю, що відповідь буде».
А тим часом перед Америкою постає нагальніше завдання: домогтися, щоб нічого подібного вже не могло статися. Американська розвідка, з усіма її технічними можливостями, не передбачила, що проти їхньої країни постануть терористи зі звичайними ножами — і вдарять по символах її військової й економічної потуги.
«Сполучені Штати, мабуть, мали б посилити людські розвідницькі можливості, – вважає Митчелл Гаммер, – щоб доповнити технологічні».
Його думку продовжує фахівець із питань національної безпеки, історик Американського університету в Вашинґтоні Анна Нелсон. Треба долати пережитки холодної війни, вважає вона: «Ми думали про ракети, про ядерні бомби — їх можна виявити чи з літаків-розвідників, чи врешті з супутників. Зараз ситуація інша: ворог дуже аморфний і може з’явитися з багатьох різноманітних напрямів; не думаю, що розвідницькі служби пристосувалися до цього».
Тепер немає не тільки холодної війни — немає й донинішніх терористів, які мали конкретні політичні цілі. Новітні терористи нерідко мають релігійні чи й містичні мотивації і раді загинути, здійснюючи свій символічний чин, попереджають експерти.
Раніше до насильства вдавалися лише з метою змінити складові політичного рівняння, — а масові напади, що не вибирають жертв, не могли прислужитися цій меті. Та для новітніх терористів успіхом є вже сам чин — їм достатньо самого символізму цього чину. У такий зразок, зауважують фахівці, вкладається багато з найгучніших терористичних актів останніх років.
Американське керівництво наголошує, що винні не уникнуть покарання. «Ми маємо величезний молот, який можна прикласти багатьма способами в будь-який час — це не погроза, це факт» – цитують агентства одного з чільних урядовців у міністерстві оборони США. І в усьому світі почули слова президента США Джорджа Буша: «Ми не будемо розрізняти терористів, що здійснили цей акт, і тих, хто дає їм притулок».
Світом пішли гуляти спекуляції, по кому й як може бути завдано удару в відповідь. Співдиректор американського Центру кризового реаґування Митчелл Гаммер, наприклад, коментує так: «Гадаю, що питання про можливі воєнні відповіді наразі свідомо залишено відкритим. Не знаю, яке може бути спрямування відповіді США — але знаю, що відповідь буде».
А тим часом перед Америкою постає нагальніше завдання: домогтися, щоб нічого подібного вже не могло статися. Американська розвідка, з усіма її технічними можливостями, не передбачила, що проти їхньої країни постануть терористи зі звичайними ножами — і вдарять по символах її військової й економічної потуги.
«Сполучені Штати, мабуть, мали б посилити людські розвідницькі можливості, – вважає Митчелл Гаммер, – щоб доповнити технологічні».
Його думку продовжує фахівець із питань національної безпеки, історик Американського університету в Вашинґтоні Анна Нелсон. Треба долати пережитки холодної війни, вважає вона: «Ми думали про ракети, про ядерні бомби — їх можна виявити чи з літаків-розвідників, чи врешті з супутників. Зараз ситуація інша: ворог дуже аморфний і може з’явитися з багатьох різноманітних напрямів; не думаю, що розвідницькі служби пристосувалися до цього».
Тепер немає не тільки холодної війни — немає й донинішніх терористів, які мали конкретні політичні цілі. Новітні терористи нерідко мають релігійні чи й містичні мотивації і раді загинути, здійснюючи свій символічний чин, попереджають експерти.
Раніше до насильства вдавалися лише з метою змінити складові політичного рівняння, — а масові напади, що не вибирають жертв, не могли прислужитися цій меті. Та для новітніх терористів успіхом є вже сам чин — їм достатньо самого символізму цього чину. У такий зразок, зауважують фахівці, вкладається багато з найгучніших терористичних актів останніх років.
