Бєлград, 20 вересня 2001 – Продовжується дiалог глухих, як серби називають ситуацiю в якiй спiврозмовники лише повторюють свої твердження, не слухаючи один одного. Президент Коштунiца на середу скликав сесiю чiльних урядовцiв Югославiї, Сербiї й Чорногорiї з метою обговорити основнi положення про майбутнє спiльної держави. Проте, президент Чорногорiї Мiло Дюканович й голова республiканського уряду Филип Вуянович не прибули до Бєлграда. Коштунiца i союзний прем’єр-мiнiстр Драгiша Пешич марно чекали й на голову Кабiнету мiнiстрiв Сербiї Зорана Джiнджича. Вiн зателефонував їм, що не варто витрачати час, оскiльки будь-яку розмову про Чорногорiю без участi чорногорцiв вважає безглуздою.
Нагадаємо, що Коштунiца минулого тижня перебував у Подгорицi й тодi з Дюкановичем домовився про зустрiч у Бєлградi. Чи чорногорський керiвник тодi поставив попереднi умови – невiдомо. Наразi вiн пояснює, що перешкодою для дiалогу є союзний прем’єр Пешич. Дюканович про Пешича каже: “Вiн не прем’єр. Вiн нелегiтимний й не може захищати iнтереси Чорногорiї”.
Коштунiцi залишилося скликати конференцiю для преси й пустити ще кiлька стрiл до своїх суперникiв. Явно поденервований, вiн заявив: “Вiдповiдальнiсть за долю держави нестимуть тi, хто уникає дiалогу”. Та ще: “Дюканович хоче грошi, а не хоче взяти на себе жодних зобов’язань”. Глава держави запропонував, щоби наступнi зустрiчi вiдбулися 28 вересня у Подгорицi та 8 жовтня у Бєлградi. На порядку денному знову мають бути платформи для врегулювання сербсько-чорногорських стосункiв пiдготованi владами у Подгорицi й Бєлградi. Сербський прем’єр Джiнджич неприбуття Дюкановича до Бєлграда назвав помилкою, не забувши додати, що Коштунiца погано пiдготував сесiю. Такi складнi проблеми, за його словами, неможливо врегулювати без попереднiх зустрiчей експертiв.
Прихильники Коштунiци чорногорського президента називають боягузом, який втiкає вiд вiдповiдальностi. Прихильники Джiнджича ж зазначають, що Бєлград немає право змушувати чорногорцiв, щоби визнали союзну владу. Речник Дюкановичевої партiї тим часом запропонував пiти середнiм шляхом, тобто влаштувати зустрiч прем’єрiв Сербiї й Чорногорiї за участю глави союзної держави.
Могло б здаватися, що йдеться про суто процедуральнi сварки, типовi для балканських полiтикiв. Проте, справа складнiша: Чорногорiя пiшла надто далеко на шляху до незалежностi i її президент бiльше не хоче, ба навiть не може повернутися назад. Дехто у Бєлградi бере до уваги цю його позицiю, iншi Чорногорiю трактують як капризного молодшого брата, який ранiше чи пiзнiше буде змушений пiдкоритися старшому.
Нагадаємо, що Коштунiца минулого тижня перебував у Подгорицi й тодi з Дюкановичем домовився про зустрiч у Бєлградi. Чи чорногорський керiвник тодi поставив попереднi умови – невiдомо. Наразi вiн пояснює, що перешкодою для дiалогу є союзний прем’єр Пешич. Дюканович про Пешича каже: “Вiн не прем’єр. Вiн нелегiтимний й не може захищати iнтереси Чорногорiї”.
Коштунiцi залишилося скликати конференцiю для преси й пустити ще кiлька стрiл до своїх суперникiв. Явно поденервований, вiн заявив: “Вiдповiдальнiсть за долю держави нестимуть тi, хто уникає дiалогу”. Та ще: “Дюканович хоче грошi, а не хоче взяти на себе жодних зобов’язань”. Глава держави запропонував, щоби наступнi зустрiчi вiдбулися 28 вересня у Подгорицi та 8 жовтня у Бєлградi. На порядку денному знову мають бути платформи для врегулювання сербсько-чорногорських стосункiв пiдготованi владами у Подгорицi й Бєлградi. Сербський прем’єр Джiнджич неприбуття Дюкановича до Бєлграда назвав помилкою, не забувши додати, що Коштунiца погано пiдготував сесiю. Такi складнi проблеми, за його словами, неможливо врегулювати без попереднiх зустрiчей експертiв.
Прихильники Коштунiци чорногорського президента називають боягузом, який втiкає вiд вiдповiдальностi. Прихильники Джiнджича ж зазначають, що Бєлград немає право змушувати чорногорцiв, щоби визнали союзну владу. Речник Дюкановичевої партiї тим часом запропонував пiти середнiм шляхом, тобто влаштувати зустрiч прем’єрiв Сербiї й Чорногорiї за участю глави союзної держави.
Могло б здаватися, що йдеться про суто процедуральнi сварки, типовi для балканських полiтикiв. Проте, справа складнiша: Чорногорiя пiшла надто далеко на шляху до незалежностi i її президент бiльше не хоче, ба навiть не може повернутися назад. Дехто у Бєлградi бере до уваги цю його позицiю, iншi Чорногорiю трактують як капризного молодшого брата, який ранiше чи пiзнiше буде змушений пiдкоритися старшому.
