Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:44

Нарис з київських ринків


Нарис з київських ринків

Київ, 27 вересня 2001 - Ринки Києва –переповнені товаром. Поряд з південними дарами - виноградом, динями, кавунами - гори яблук і груш. Але ціни на них не за сезоном високі, бо вони - з Італії. А коли ви уважніше придивитеся і до продавців, то помітите ще одну особливість - городину і садовину продають не ті, хто її вирощує, а перекупники. Вони й правлять вигідні для себе ціни.

Впродовж останніх тижнів коментатори офіційного телебачення б”ють на сполох - урожай зернових начебто високий, а ціни на хліб не падають. Подібне відбувається не лише з хлібом. Це –особливості українського ринку, коли на продажу сільгосппродукції “копійку мають” не фермери чи приватні підприємці, а посередники, а разом з ними - і чиновники владних структур, які тим протежують.

Яскравий приклад з цього ж економічного ряду - картина на київських ринках, які раніше називали “колгоспними”. Продати городину звичайному селянинові тут непросто. На Володимирському ринку, скаржаться вони, вільного місця немає всі зайняті наперед. Подібна ж картина і на Святошинському, Лісовому, Харківському...

Одні й ті ж люди на постійних місцях за будь-якої погоди і о будь якій порі року продають помідори і огірки, картоплю і яблука, яйця і молоко, м’ясо і олію...То - перекупники і їхні помічники. Це - нове явище в ринковій економіці країни і за специфічних українських умов воно створює великі перешкоди дрібному товаровиробникові –селянинові, який, здавалося б, повинен мати певні переваги на ринку, бо ж продає те, що сам виробив і привіз на прилавок.

Тим часом кількість тих, хто виявив бажання самостійно працювати на своїй землі, - зростає. Майже 3 тисячі власників земельних паїв на Київщині ведуть приватне господарювання. Саме їм мала б допомогти в реалізації продукції сільська споживча кооперація, яка після багатьох перебудов і потрясінь, ніяк не зіпнеться на ноги.

На недавньому засіданні Ради Асоціації фермерів і приватних землевласників України констатувалося, що селянин як приватний власник, був і залишається безправним ізгоєм. Різні посередники намагаються за безцінь скупити у нього врожай. Приміром, за тонну пшениці , з якої можна одержати 700 кілограмів борошна, вони пропонують 300 гривень. А борошно посередники реалізують вже вчетверо дорожче.

Для пояснення ситуації назву ще один факт, який дуже характерний і для Київщини. Понад 70 відсотків нинішніх керівників районної ланки України, - це колишні голови колгоспів і директори радгоспів, решта-це колишні зоотехніки й агрономи, і лише 7 відсотків серед керівного складу - фермери.

То ж про що мова ...

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG