Київ, 1 жовтня 2001 - 29 – 30 вересня у Києві відзначено 60-річчя трагедії Бабиного Яру. У зверненні Президента України до цієї дати мовиться, що події, які мали місце шістдесят років тому, (цитую) «навічно увійшли у чорний літопис геноциду як крайньої форми тероризму, зведеної у ранг державної політики». Леонід Кучма поклав квіти до монумента жертвам у Бабиному Яру; крім нього, у сумній церемонії взяли участь посли Ізраїлю, Німеччини та США, лідери єврейських організацій України.
Після покладання квітів до памятника, Президент України взяв участь у церемонії відкриття пам’ятного знаку дітям, розстріляним у Бабиному Яру. Пізніше на цьому місці буде збудовано музейний комплекс і культурний центр «Спадщина». Глава української держави висловив жаль і сум, оскільки, за його словами, (цитую) «ми весь час наголошуємо, що з уроків історії треба робити висновки, але висновків – не робимо» (к.ц.). Посол Німеччини Дітмар Штюдеманн зазначив, що людство продовжує демонструвати нетерпимість і ненависть одне до одного – про це свідчать і трагедія у Нью-Йорку та Вашингтоні, складна ситуація на Балканах, наявність на планеті інших «гарячих точок», де люди знищують одне одного. У багатьох країнах тероризм став державною ідеологією – і, хоча світ у технологічному плані змінився на краще, людська сутність майже не змінилась. Як сказав в інтерв’ю для РС президент Фонду «Пам’ять Бабиного Яру” Ілля Левітас, “Світ змінився після Бабиного Яру, світ змінився після трагедії 11 вересня цього року, але кращим не став. У Біблії сказано “Не убий” – ні, люди продовжують одне одного вбивати. І ніби не пам’ятають, до чого призводить ненависть...”.
І тим не менше, пам’ять про минуле треба зберігати: як наголосив під час телемарафону на каналі 1+1 президент корпорації Радіо “Вільна Європа – Радіо Свобода” Томас Дайн, це потрібно живим, аби нові гітлери і сталіни не пробували створити нову супер-расу або нову над-імперію на крові та кістках мільйонів інших людей.
А посол Ізраїлю Анна Азарі нагадала: для тих, хто пережив голокост, хто вижив у Бабиному Яру, Освенцимі, Майданеку, пам’ять про минулі жахіття є частиною їхніх життів.
Після покладання квітів до памятника, Президент України взяв участь у церемонії відкриття пам’ятного знаку дітям, розстріляним у Бабиному Яру. Пізніше на цьому місці буде збудовано музейний комплекс і культурний центр «Спадщина». Глава української держави висловив жаль і сум, оскільки, за його словами, (цитую) «ми весь час наголошуємо, що з уроків історії треба робити висновки, але висновків – не робимо» (к.ц.). Посол Німеччини Дітмар Штюдеманн зазначив, що людство продовжує демонструвати нетерпимість і ненависть одне до одного – про це свідчать і трагедія у Нью-Йорку та Вашингтоні, складна ситуація на Балканах, наявність на планеті інших «гарячих точок», де люди знищують одне одного. У багатьох країнах тероризм став державною ідеологією – і, хоча світ у технологічному плані змінився на краще, людська сутність майже не змінилась. Як сказав в інтерв’ю для РС президент Фонду «Пам’ять Бабиного Яру” Ілля Левітас, “Світ змінився після Бабиного Яру, світ змінився після трагедії 11 вересня цього року, але кращим не став. У Біблії сказано “Не убий” – ні, люди продовжують одне одного вбивати. І ніби не пам’ятають, до чого призводить ненависть...”.
І тим не менше, пам’ять про минуле треба зберігати: як наголосив під час телемарафону на каналі 1+1 президент корпорації Радіо “Вільна Європа – Радіо Свобода” Томас Дайн, це потрібно живим, аби нові гітлери і сталіни не пробували створити нову супер-расу або нову над-імперію на крові та кістках мільйонів інших людей.
А посол Ізраїлю Анна Азарі нагадала: для тих, хто пережив голокост, хто вижив у Бабиному Яру, Освенцимі, Майданеку, пам’ять про минулі жахіття є частиною їхніх життів.
