Київ, 3 жовтня 2001 - Багатопартійність у демократичному суспільстві - річ звична. Проте цифра зареєстрованих в Україні політичних організацій викликає подив. Це якраз той випадок, коли кількість аж ніяк не переростає у якість, чи то пак, в демократичність. Зараз в країні зареєстровано більш ніж сто п’ятнадцять партій, але далеко не усі з них є партіями у класичному розумінні цього поняття. До таких політики відносять і Чорнобильську партію.
Попри усе, процес «партійного клонування» в Україні триває. Серед зареєстрованих організацій є і такі, чию політичну суть зрозуміти важко, хоча виходячи із назви організації, кожен робить про неї свої висновки. Взяти хоча би Партію шанувальників пива, чи Партію прихильників жінок. Напередодні дня Чорнобильської катастрофи багато киян дізналися про існування Всеукраїнської Чорнобильської народної партії “За добробут та соціальний захист народу”. На центральних вулицях столиці перехожі могли оглядати стенди, на яких містилися матеріали цієї організації. Головно Звернення до міжнародних організацій з проханням допомогти у розв’язанні Чорнобильських проблем. Один із активістів Партії “Реформи і порядок” Тарас Стецьків вважає неправильним те, що створюються політичні організації на кшталт Чорнобильської під вирішення певної проблеми. На його думку, суть політичної партії є дещо іншою. Лідер Партії зелених України Віталій Кононов вважає, що завдання із соціального захисту, які ставить перед собою Чорнобильська партія більш характерні для профспілки, а не для політичної організації. Створення Чорнобильської партії, на думку Кононова, є спекуляцією на Чорнобильській проблемі. Для “партнерки” Чорнобильської партії з екологічних проблем, Партії зелених, політичні завдання нині стоять дещо ширші, бо лише парламентською діяльністю, на думку Віталія Кононова, екологічних проблем не розв”язати.
Бажання бути об’єднавчою силою напередодні виборів притаманне багатьом політичним лідерам і партіям, але пріоритет у цьому матимуть не усі. Приміром, Українська зелена партія також може претендувати на збирача екологічних рухів. А от Чорнобильська партія, попри усі претензії з боку політиків, має певну моральну перевагу. Вона у своєму роді одна. Поки що.
Попри усе, процес «партійного клонування» в Україні триває. Серед зареєстрованих організацій є і такі, чию політичну суть зрозуміти важко, хоча виходячи із назви організації, кожен робить про неї свої висновки. Взяти хоча би Партію шанувальників пива, чи Партію прихильників жінок. Напередодні дня Чорнобильської катастрофи багато киян дізналися про існування Всеукраїнської Чорнобильської народної партії “За добробут та соціальний захист народу”. На центральних вулицях столиці перехожі могли оглядати стенди, на яких містилися матеріали цієї організації. Головно Звернення до міжнародних організацій з проханням допомогти у розв’язанні Чорнобильських проблем. Один із активістів Партії “Реформи і порядок” Тарас Стецьків вважає неправильним те, що створюються політичні організації на кшталт Чорнобильської під вирішення певної проблеми. На його думку, суть політичної партії є дещо іншою. Лідер Партії зелених України Віталій Кононов вважає, що завдання із соціального захисту, які ставить перед собою Чорнобильська партія більш характерні для профспілки, а не для політичної організації. Створення Чорнобильської партії, на думку Кононова, є спекуляцією на Чорнобильській проблемі. Для “партнерки” Чорнобильської партії з екологічних проблем, Партії зелених, політичні завдання нині стоять дещо ширші, бо лише парламентською діяльністю, на думку Віталія Кононова, екологічних проблем не розв”язати.
Бажання бути об’єднавчою силою напередодні виборів притаманне багатьом політичним лідерам і партіям, але пріоритет у цьому матимуть не усі. Приміром, Українська зелена партія також може претендувати на збирача екологічних рухів. А от Чорнобильська партія, попри усі претензії з боку політиків, має певну моральну перевагу. Вона у своєму роді одна. Поки що.
