Згідно із законопроектом, стаття 5 дійсного Закону про партії буде доповнена положеннями, за якими заборонена: “реєстрація політичної партії, якщо назву політичної партії складають слова, що є похідними від слів назви вже існуючої політичної партії, та якщо назва політичної партії схожа із назвою вже існуючої політичної партії настільки, що їх можна переплутати, або якщо вона здатна ввести в оману виборців”. За доповненням до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради, схожі норми мають бути застосовані і до реєстрації депутатських фракцій. Крім того, не можна буде зареєструвати фракцію, назва якої міститиме слова, похідні від назви партії, яка до неї не входить, або від назви партії, що не подолала 4%-й бар‘єр і не представлена у парламенті.
Зазначені документи ще у червні були подані на розгляд Верховної Ради десятьма депутатами, котрі представляли майже всі фракції; і хоча на шляху до голосування кількість авторів якимось чином зменшилася до трьох (від “зелених”, Демократичного союзу і КПУ), хід обговорення показав, що прихильність і лівих, і правих до окреслених вище поправок не зменшилася. Ця прихильність офіційно мотивується передусім турботою про виборця. Так, обґрунтовуючи потребу в ухваленні цих документів, депутат Борис Беспалий зауважив: одна з найбрудніших політичних технологій – це застосування назв “двійників-фаворитів” виборчого процесу. Він запропонував до другого читання виписати у законі положення, які дозволяють урегулювати подальшу діяльність вже зареєстрованих політичних партій, які мають такі назви.
Зважаючи на активну підтримку цих документів як представниками пропрезидентських фракцій, так і їхніми опонентами з числа потужних політичних угруповань, навряд чи можна сумніватися, що вони одержать підтримку більшості депутатів. Відтак, імовірно, вже на цих виборах у бюлетенях для голосування залишаться тільки одна соціал-демократична партія, одна “зелена”, одна комуністична тощо. Яка саме партія гідна представляти у політичному житті України той чи інший ідеологічний напрям – вирішуватимуть, згідно із законом, не виборці, а Міністерство юстиції та апеляційний суд.