Київ, 4 жовтня 2001 - Юрій Клен (справжнє ім’я – Освальд Бурґгард) народився 4 жовтня 1891 року у німецькій родині на Поділлі. Він отримав освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету. З початком Першої світової війни Бурґгард був як німецький підданий висланий російською владою до Архангельської губернії. 1917 року він повернувся до Києва, звідки восени 20-го року, рятуючись від голоду, виїхав до містечка Баришівки на Київщині. Там у трудовій школі він упродовж двох років викладав французьку та німецьку мови. Саме у цей час у Баришівці утворилася неформальна поетична група «неокласиків» на чолі з Миколою Зеровим, до якої приєднався і Бурґгард.
22-го року він знову повернувся до Києва, перекладав поезію і прозу з німецької, французької та англійської мов, а 28-го року надрукував свої перші ориґінальні вірші. 31-го року Бурґгард еміґрував до Німеччини і викладав там літературу в університетах, зокрема у Мюнстері. 43-го року він видав у Празі свою першу збірку лірики «Каравели» під псевдонімом «Юрій Клен».
45-го року Клен переїхав до Австрії, редагував літературний журнал «Литаври» і невдовзі став одним із засновників Мистецького Українського Руху. Після війни він почав друкувати власні новели, а 47-го року спільно з Леонідом Мосендзом видав збірку пародій «Дияболічні параболи». Юрій Клен помер 1947 року в Авґсбурзі.
Під час війни Клен працював над своїм головним твором – історіософською поемою «Попіл імперій», закінчити яку він уже не встиг. Сам поет порівнював її із «Божественною комедією» Данте. У другій частині поеми Данте водить автора колами радянських в’язниць та таборів смерті, де вони зустрічають на той час уже знищених більшовиками поетів-неокласиків Зерова та Драй-Хмару. Попри це, поема наповнена очікуванням визволення України і відчуттям занепаду імперії: «Стара імперія у муках гине, / і сиплеться із неї мертвий попіл...».
22-го року він знову повернувся до Києва, перекладав поезію і прозу з німецької, французької та англійської мов, а 28-го року надрукував свої перші ориґінальні вірші. 31-го року Бурґгард еміґрував до Німеччини і викладав там літературу в університетах, зокрема у Мюнстері. 43-го року він видав у Празі свою першу збірку лірики «Каравели» під псевдонімом «Юрій Клен».
45-го року Клен переїхав до Австрії, редагував літературний журнал «Литаври» і невдовзі став одним із засновників Мистецького Українського Руху. Після війни він почав друкувати власні новели, а 47-го року спільно з Леонідом Мосендзом видав збірку пародій «Дияболічні параболи». Юрій Клен помер 1947 року в Авґсбурзі.
Під час війни Клен працював над своїм головним твором – історіософською поемою «Попіл імперій», закінчити яку він уже не встиг. Сам поет порівнював її із «Божественною комедією» Данте. У другій частині поеми Данте водить автора колами радянських в’язниць та таборів смерті, де вони зустрічають на той час уже знищених більшовиками поетів-неокласиків Зерова та Драй-Хмару. Попри це, поема наповнена очікуванням визволення України і відчуттям занепаду імперії: «Стара імперія у муках гине, / і сиплеться із неї мертвий попіл...».
