Прага, 5 жовтня 2001 — Непевність щодо причин катастрофи російського пасажирського літака, що вибухнув у четвер над Чорним морем, триває. Можливу причетність до цього українських військових, які того дня провадили біля берегів Криму бойові ракетні стрільби, уже заперечено на всіх можливих рівнях — але Україна й далі серед потенційних підозрюваних.
Інформаційні агентства всю останню добу заплавлені безліччю нерідко суперечливих повідомлень, які ніяк не вияснюють, що сталося 4 жовтня в небі над Чорним морем.
Головних версій вибуху російського літака три: технічна завада самого літака, терористичний акт на його борту — і зенітна ракета, що випадково збила його.
Ніхто остаточно не виключає жодної можливості: Україна вустами прем’єр-міністра Анатолія Кінаха вже визнає «право на існування» й теорії про українську ракету; Росія теоретично погоджується, що могло вийти з ладу щось у літаку. Але тут є нюанси.
Україна вже понад добу відбивається від звинувачень. Із різних заяв різноманітних її представників випливає, що стріляли і не туди, де летів літак, а в зовсім іншому напрямку, і не тоді, коли він летів, і не тим, що могло б уразити його на відстані в понад 250 кілометрів. Інші ж повідомлення стверджують, що й час таки збігається, та й деякі з використовуваних на навчаннях зенітно-ракетних систем усе ж у принципі можуть бути здатні, хай і десь на межі своїх можливостей, сягнути на таку віддаль.
У Росії за головну версію оголошено саме терористичний акт — за такою статтею порушено кримінальну справу у зв’язку з катастрофою. І президент Росії Владімір Путін, і чільні військовики цієї країни, як-от головнокомандувач Військово-повітряних сил Росії генерал Анатолій Корнуков, що був присутній у четвер на самих кримських навчаннях, практично одноголосно підтримали заперечення України. Так само в Росії мають за майже неймовірну причину технічну аварію — літак, що вибухнув, був відносно новий і, як стверджують, у належному стані.
Тим часом у Сполучених Штатах Америки, з яких і надійшли повідомлення, що російський літак могла збити українська зенітна ракета, неназвані представники оборонного відомства до кінця дня в четвер постійно наполягали на своїх звинуваченнях, які, за їхніми словами, підтверджують дані розвідницьких супутників. І в п’ятницю речник Білого дому Арі Фляйшер повторив, що не має жодних свідчень, які наводили б на думку про теракт. До такої ж думки, додамо, схиляється й Ізраїль, із якого вилетів загиблий літак — там упевнені в дієвості своїх заходів безпеки на авіатранспорті. Таким чином звинувачення з боку США залишилися чинні.
Звідки ж такі розбіжності?
Перша з названих на початку версій, технічні проблеми на літаку, фактично не вигідна обом головним гравцям, які виявилися в цій справі — і Росії, літак якої загинув, і Сполученим Штатам Америки, неназвані представники яких і звинуватили в трагедії українських військових. Обом країнам дуже не бажані зараз претензії до технічного стану літаків цивільної авіації — яка у США після терористичних актів 11 вересня опинилася на межі краху, а в Росії, що її літаки й так не мають репутації достатньо надійних, зовсім не хочуть повторити такий американський шлях.
Натомість Росії по суті вигідно пояснити трагедію версією з терористичним актом на борту: їй дуже важливо ще раз наголосити за нинішніх міжнародних обставин на необхідності боротьби з міжнародним тероризмом, яка мала б дещо розв’язати їй руки в Чечні — де, за новітньою російською політичною фразеологією, місце дотеперішніх «чеченських бойовиків» упевнено перейняли саме «міжнародні терористи».
А от Сполученим Штатам зовсім не потрібні нові теракти на цивільних літаках, хай і будь-де у світі — і з політичних, і з економічних причин. Оглядачі зауважили цікавий факт: як тільки в четвер виникли перші підозри, що російський літак загинув унаслідок теракту, долар на світових фінансових ринках негайно стрибнув донизу. А щойно ці підозри відвело на другий план поширене звинувачення на адресу України, долар відновив свою силу.
Не виключаємо жодної можливості й ми. Урешті, було вже півтора року тому, коли по кількох днях так само енергійних заперечень українських військових їм таки довелося визнавати, що вбила й поранила людей у підкиївських Броварах саме їхня ракета.
Та виглядає на те, що цього разу Україна з її бойовими навчаннями десь поряд із місцем катастрофи просто могла зручно нагодитися, щоби прислужитися певним чужим цілям.
Інформаційні агентства всю останню добу заплавлені безліччю нерідко суперечливих повідомлень, які ніяк не вияснюють, що сталося 4 жовтня в небі над Чорним морем.
Головних версій вибуху російського літака три: технічна завада самого літака, терористичний акт на його борту — і зенітна ракета, що випадково збила його.
Ніхто остаточно не виключає жодної можливості: Україна вустами прем’єр-міністра Анатолія Кінаха вже визнає «право на існування» й теорії про українську ракету; Росія теоретично погоджується, що могло вийти з ладу щось у літаку. Але тут є нюанси.
Україна вже понад добу відбивається від звинувачень. Із різних заяв різноманітних її представників випливає, що стріляли і не туди, де летів літак, а в зовсім іншому напрямку, і не тоді, коли він летів, і не тим, що могло б уразити його на відстані в понад 250 кілометрів. Інші ж повідомлення стверджують, що й час таки збігається, та й деякі з використовуваних на навчаннях зенітно-ракетних систем усе ж у принципі можуть бути здатні, хай і десь на межі своїх можливостей, сягнути на таку віддаль.
У Росії за головну версію оголошено саме терористичний акт — за такою статтею порушено кримінальну справу у зв’язку з катастрофою. І президент Росії Владімір Путін, і чільні військовики цієї країни, як-от головнокомандувач Військово-повітряних сил Росії генерал Анатолій Корнуков, що був присутній у четвер на самих кримських навчаннях, практично одноголосно підтримали заперечення України. Так само в Росії мають за майже неймовірну причину технічну аварію — літак, що вибухнув, був відносно новий і, як стверджують, у належному стані.
Тим часом у Сполучених Штатах Америки, з яких і надійшли повідомлення, що російський літак могла збити українська зенітна ракета, неназвані представники оборонного відомства до кінця дня в четвер постійно наполягали на своїх звинуваченнях, які, за їхніми словами, підтверджують дані розвідницьких супутників. І в п’ятницю речник Білого дому Арі Фляйшер повторив, що не має жодних свідчень, які наводили б на думку про теракт. До такої ж думки, додамо, схиляється й Ізраїль, із якого вилетів загиблий літак — там упевнені в дієвості своїх заходів безпеки на авіатранспорті. Таким чином звинувачення з боку США залишилися чинні.
Звідки ж такі розбіжності?
Перша з названих на початку версій, технічні проблеми на літаку, фактично не вигідна обом головним гравцям, які виявилися в цій справі — і Росії, літак якої загинув, і Сполученим Штатам Америки, неназвані представники яких і звинуватили в трагедії українських військових. Обом країнам дуже не бажані зараз претензії до технічного стану літаків цивільної авіації — яка у США після терористичних актів 11 вересня опинилася на межі краху, а в Росії, що її літаки й так не мають репутації достатньо надійних, зовсім не хочуть повторити такий американський шлях.
Натомість Росії по суті вигідно пояснити трагедію версією з терористичним актом на борту: їй дуже важливо ще раз наголосити за нинішніх міжнародних обставин на необхідності боротьби з міжнародним тероризмом, яка мала б дещо розв’язати їй руки в Чечні — де, за новітньою російською політичною фразеологією, місце дотеперішніх «чеченських бойовиків» упевнено перейняли саме «міжнародні терористи».
А от Сполученим Штатам зовсім не потрібні нові теракти на цивільних літаках, хай і будь-де у світі — і з політичних, і з економічних причин. Оглядачі зауважили цікавий факт: як тільки в четвер виникли перші підозри, що російський літак загинув унаслідок теракту, долар на світових фінансових ринках негайно стрибнув донизу. А щойно ці підозри відвело на другий план поширене звинувачення на адресу України, долар відновив свою силу.
Не виключаємо жодної можливості й ми. Урешті, було вже півтора року тому, коли по кількох днях так само енергійних заперечень українських військових їм таки довелося визнавати, що вбила й поранила людей у підкиївських Броварах саме їхня ракета.
Та виглядає на те, що цього разу Україна з її бойовими навчаннями десь поряд із місцем катастрофи просто могла зручно нагодитися, щоби прислужитися певним чужим цілям.
