Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:34

Чи реальна загроза “ісламського” екстремізму в Криму?


Чи реальна загроза “ісламського” екстремізму в Криму?

Симферополь, 16 жовтня 2001 - Кримська преса дедалі активніше пише про так звану “ісламську загрозу” в регіоні, про ймовірність поширення в Криму релігійного екстремізму. Водночас, ісламські провідники стверджують, що на півострові немає підгрунтя для міжрелігійного протистояння.

Досі найбільшою проблемою міжрелігійного життя Криму були конфлікти довкола встановлення УПЦ Московської Патріархії у публічних місцях поклонних хрестів. Це дратувало представників мусульманської громади, що призвело до повалення хрестів у деяких найбільш заселених кримськими татарами регіонах півострова. Однак ще на початку нинішнього року уряду автономії вдалося взяти ініціативу у свої руки і погасити пристрасті, що почали перекидатися у політичну площину.

– В Криму споконвіку мусульмани, християни і люди іншого віросповідання жили завжди в дружбі, - каже заступник голови Духовного Управління мусульман Криму Закир Куртнезір. Іслам як суспільний рух в Криму завжди мав переважно світський характер – у порівнянні з іншими мусульманськими регіонами. Кримськотатарська нація формувалася у своєрідному “кримському казані”, через який пройшов не один народ. Саме тому кримськотатарські національні і релігійні традиції такі багаті елементами християнства і язичництва. А про природну віротерпимість кримських татар свідчить столітнє функціонування в мусульманському Криму православних, католицьких, вірменських та інших культових закладів, а також факти підтримки кримськими ханами християнських монастирів, караїмських кенас та іудейських синагог. І зараз кримські татари ставляться до ісламу саме як до релігії, а не як до одного із політичних важелів. Мода на зелені пов’язки серед кримськотатарської молоді досить швидко пройшла. Проте кримськотатарські лідери стурбовані певними тенденціями в деяких релігійних громадах Криму, які фінансово підтримуються саудівськими фондами.

Закир Куртнезір каже, що арабські, переважно – саудівські, гроші і міссіонери несуть в Крим нетрадиційні для кримських татр течії ісламу, більш ортодоксальні, і це загрожує самому існуванню “віри предків”, загрожує втратою національної ідентичності кримських татар. Більшу частину свого часу духовні лідери кримськотатарського народу змушені витрачати на роз’яснення віруючим, яку шкоду можуть завдати “чужі” течії в ісламі: “Те, що добре арабам – нам не підходить, у нас свої традиції, які склалися віками. Релігію батьків слід відстоювати.” – каже Закир Куртнезір. Однак він, а також деякі місцеві спостерігачі відзначають, що теологічні дискусії практично не виходять за межі мусульманської громади і не проявляються у політичному житті Криму.

Закир Куртнезір повністю відкидає можливість міжрелігійного конфлікту на півострові, як і можливість проявів екстремізму чи релігійної нетерпимості з боку кримських мусульман: “В Криму ісламський екстремізм, мусульманський тероризм, на мою думку, зараз ніде не існує, і ті хто про це думає і говорить – це недруги, політики,які штучно роздувають цю проблему,” - вважає Закир-ефенді. За його словами, кримські татари зараз більше стурбовані облаштуванням на своїй історичній батьківщині. І їхнє нинішнє складне становище може спровокувати лише один конфлікт – соціальний.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG