Доступність посилання

logo-print
06 грудня 2016, Київ 05:12

Катування залишається поширеною практикою ведення слідства – Емністі Інтренешинал


Катування залишається поширеною практикою ведення слідства – Емністі Інтренешинал

Прага, 16 жовтня 2001 ― Побиття і катування залишаються поширеною практикою української міліції, а найгірше, на думку міжнародної правозахисної організації Емністі Інтернешниал, є те, що свідчення, добуті завдяки таким методам, використовуються у суді. Про це йдеться у звіті Емністі Інтренешинал, підготовленого до розгляду справи України у Комітеті ООН за заборону катуваннь. У вівторок, 16го жовтня, комітет продовжив свої засідання у Женеві.

Емністі Інтренешинал отримала звернення від українських жертв катувань, на основі яких, організація робить висновок про відносну розповсюдженість цього явища. У місцях затримання нерідники є випадки побиття, знущання та відвертого катування. Згідно з даними інших правозахисних організацій, в Україні нараховується кілька тисяч випадків катувань щороку, а український омбудсмен з прав людини Ніна Карпачова говорить, що 30% в’язнів стали жертвами катувань.

Емністі Інтренешниал у своєму звіті описує деякі види катувань, що їх застосовують українські міліціонери. На затриманого надягають противогаз та припиняють доступ повітря, від чого людина майже задихається. Іншим поширеним видом катуванням є підвішування людини за зв’язані за спиною руки і побиття її у такому стані. Результатом таких знущань нерідко ставала смерть затриманого, як у випадку Сергія Остапенка, який помер у травні 99 року від гангрени, яка розвилася після того, як його катували у черкаському відділі із боротьби з організованою злочинністю. Орагнізація Емністі Інтренешинал попросила додаткову інформацію від українських правоохоронних органів у цій справі у листопаді 99 року, але відповіді не отримала досі.

За словами речниці Емністі Інтренешинал, Джудіт Аренас, найбільшою проблемою правоохоронної системи України та українського суспільства є те, що практика катування залишається безкарною. «Випадки катувань все ще є частими в Україні, але найбільше нас непокоїять випадки, коли зізнання, зроблені під час катувань, потім використовуються в суді для винесення обвинувачувальних вироків. Безкарність винних у катуванні є надзвичайно великою проблемою для України. Люди, яких підозрюють у знущанні та катуванні в’язнів та затриманих, не постають перед судом, і вони не відповідають за свої вчинки», сказала речниця організації Емністі Інтренешинал в інтрев’ю Радіо Свобода.

На переконання правозахисних організацій, зустріч з адвокатом відразу після затримання могла би значно зменшити ризик знущань та катувань в ув’язненні, однак в Україні затриманим часто відмовляють у цьому праві. Нерідкими є випадки неповідомлення родичам про затримання. Емністі Інтренешинал наводить минулорічний приклад київського журналіста Руслана Антоніка, котрому заборонили всі контакти зі зовнішнім світом протягом п’яти днів затримання, і протягом шести днів йому не довзоляли зв’язатися з адвокатом.

Речниця Емністі Інтрнешинал підкреслила, що впродовж багатьох років різні міжнародні організації звертаються зі закликами до України принити принизливу для країни практику катувань, однак вони констатують, що жодних істотних зрушень у цій справі не відбулось.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG