Рим, 17 жовтня 2001 – Йдеться не про зміну паспорта італійським прем’єром, а про рівнозначну заанґажованість італійського війська в союзницьких військових операціях. Власне, під час візиту Берлусконі до Вашингтона анонімний працівник італійського міністерства оборони казав кореспондентові «Ля републіки»: «Ми заворушилися надто пізно, і зараз ризикуємо заплатити за це двічі. Перш за все, повною неучастю в плануванні операції, отже, другорядною роллю в ній, бо не маємо ні людей, ні засобів для участі в її наступних фазах. По-друге, фінансовим обтяженням і без того надто коштовної, та мало результативної присутності на Балканах. Щодо неучасті у плануванні італійським планувальникам нарікати не варто, бо й верхи Пентагону, за вістками, що просочуються в агломовну пресу, не надто підготовані до наступної фази, то ж і затягують першу – знайоме з війни в Іраку бомбардування.
Отже, йдеться в основному про заміну італійськими солдатами американців, зайнятих наглядом за балканським перемир’ям і перестрілками. Зараз 4 300 італійських солдат контролює мирне співіснування сербів з косівцями, 200 наглядає за дотриманням угод між урядом Македонії й албанськими повстанцями, 1 150 виконує не дуже зрозумілі завдання в Албанії і ще 1 400 разом з іншими підрозділами НАТО стоять у Боснії. Збільшити той семитисячний континґент до десяти тисяч Італія зможе лише коштом останнього формування тренованих десантників у її розпорядженні. Але і це звільнить відповідні американські сили для наземних операцій в Афганістані. Участь, отже, не безкорисна, але таки другорядна. Вашингтон оцінив готовність Берлусконі стати німцем у невизначеному майбутньому, однак на сьогодні запропонував йому зайнятися внутрішньою боротьбою: проти підпільних фінансових операцій на підтримку тероризму та внутрішньою безпекою. На цьому фронті обходиться поки без війська, але хтозна що буде далі.
Більшість ісламських імамів у Італії відкрито під’южують свої громади проти антитерористичної коаліції. Всі вимагають конкретних доказів проти бин Ладена, а ті, що той дав сам у своєї телезаклику до священної війни, називають або особистою думкою, або в найкращому разі – помилкою. Турінський імам Бурік Бухта привселюдно оголосив його невинним. Суттєво те ж саме проголошує в Неаполі імам південної ісламської громади Абдулла Амар, президент генуезької – Мухаммед Ґанон, імам адріатичного міста Барі Абдурахман Алкхі й директор культурного ісламського центру при болонській мечеті Набіл Баймі. Останній вважає головною загрозою не бин Ладена, а Буша: котрому обіцяє на тому світі заслужене пекло. Сумнівне становище у і міланського культурного центру мусульман, звинуваченого американськими секретними службами у фінансовій підтримці бин Ладенової Аль Каеда і вербуванні добровольців для бази терористів. Звинувачення поки що не підтвердились, але пихатий і войовничий тон керівника центру ставить під сумнів його формальний нейтралітет у політичному конфлікті.
Лиш окремі мусульмани зважуються вказати на неспівставнсіть замаху 11 вересня з приписами Ісламу. Але й вони не заперечували б отримати матеріальні докази провини бин Ладена. Там часом, корінні італійці провели щорічний антивоєнний марш від Перуччі до Асізі. Участь у ньому – понад 150 тисяч осіб усіх політичних відтінків, крім правих, і всіх релігійних течій – перевершила найсміливіші сподівання. Від ісламських молитв пісні, гасла і прапори того маршу відрізнялися войовничою святковістю. Ніхто з учасників не прагнув бути ні німцем, ні (при всьому співчутті до жертв 11 вересня) американцем.
Отже, йдеться в основному про заміну італійськими солдатами американців, зайнятих наглядом за балканським перемир’ям і перестрілками. Зараз 4 300 італійських солдат контролює мирне співіснування сербів з косівцями, 200 наглядає за дотриманням угод між урядом Македонії й албанськими повстанцями, 1 150 виконує не дуже зрозумілі завдання в Албанії і ще 1 400 разом з іншими підрозділами НАТО стоять у Боснії. Збільшити той семитисячний континґент до десяти тисяч Італія зможе лише коштом останнього формування тренованих десантників у її розпорядженні. Але і це звільнить відповідні американські сили для наземних операцій в Афганістані. Участь, отже, не безкорисна, але таки другорядна. Вашингтон оцінив готовність Берлусконі стати німцем у невизначеному майбутньому, однак на сьогодні запропонував йому зайнятися внутрішньою боротьбою: проти підпільних фінансових операцій на підтримку тероризму та внутрішньою безпекою. На цьому фронті обходиться поки без війська, але хтозна що буде далі.
Більшість ісламських імамів у Італії відкрито під’южують свої громади проти антитерористичної коаліції. Всі вимагають конкретних доказів проти бин Ладена, а ті, що той дав сам у своєї телезаклику до священної війни, називають або особистою думкою, або в найкращому разі – помилкою. Турінський імам Бурік Бухта привселюдно оголосив його невинним. Суттєво те ж саме проголошує в Неаполі імам південної ісламської громади Абдулла Амар, президент генуезької – Мухаммед Ґанон, імам адріатичного міста Барі Абдурахман Алкхі й директор культурного ісламського центру при болонській мечеті Набіл Баймі. Останній вважає головною загрозою не бин Ладена, а Буша: котрому обіцяє на тому світі заслужене пекло. Сумнівне становище у і міланського культурного центру мусульман, звинуваченого американськими секретними службами у фінансовій підтримці бин Ладенової Аль Каеда і вербуванні добровольців для бази терористів. Звинувачення поки що не підтвердились, але пихатий і войовничий тон керівника центру ставить під сумнів його формальний нейтралітет у політичному конфлікті.
Лиш окремі мусульмани зважуються вказати на неспівставнсіть замаху 11 вересня з приписами Ісламу. Але й вони не заперечували б отримати матеріальні докази провини бин Ладена. Там часом, корінні італійці провели щорічний антивоєнний марш від Перуччі до Асізі. Участь у ньому – понад 150 тисяч осіб усіх політичних відтінків, крім правих, і всіх релігійних течій – перевершила найсміливіші сподівання. Від ісламських молитв пісні, гасла і прапори того маршу відрізнялися войовничою святковістю. Ніхто з учасників не прагнув бути ні німцем, ні (при всьому співчутті до жертв 11 вересня) американцем.
