Бєлград, 19 жовтня 2001 – У вiвторок страйкувало 500 тисяч працiвникiв, у середу 150, а в четвер лише 60 тисяч. Проте, їхнiх протест став ефективнiшим, оскiльки страйкарi розпочали блокувати шляхи й вулицi. Органiзатором страйку є найбiльша з-помiж трьох профспiлок, близька до колишнього режиму, тобто до Соцiалiстичної партiї Слободана Мiлошевича. Вона вимагає припинити процедуру ухвалення Закону про працю й пiдготувати новий законопроект, пристосований до сербських умов. За словами урядовцiв, основнi положення закону узгоджено з європейським законодавством. Лiдери профспiлки зазначають, що Сербiя далеко вiдстає за країнами Європи. Вони звинувачують уряд в намiрi розпродати заводи багачам й чужинцям й дати необмежену владу над працiвниками власникам та директорам. У четвер республiканський кабiнет мiнiстрiв погодився внести змiни в проект закону. Однак, страйкарi не попускають, оскiльки вважають, що косметичнi поправки не мiняють сутi цього, як вони кажуть, суто капiталiстичного закону.
Нагадаємо, що Союз профспiлок, контрольований правлячою партiєю, ще на початку дев’яностих рокiв названо самостiйним з метою викликати замiшання мiж робiтниками, якi тодi розпочали масово вступати в щойно засновану незалежну профспiлку. Тим часом засновано ще одну асоцiацiю профспiлок, а її голова Драган Мiлованович на початку цього року став мiнiстром працi. Це викликало обурення iнших двох профспiлок. На їхню думку, влада таким чином прагнула пiдкупити частину зайнятих. Тому вони вимагають й вiдставки мiнiстра Мiловановича.
Отож, за душi робочого класу воюють три органiзацiї. Найбiльшу з них нерiдко називають червоною, оскiльки вона в час Мiлошевича близько спiвпрацювала з режимом й гальмувала протести. Хоча наразi страйкарi манiфестують без червоних прапорiв, урядовцi страйк називають полiтичним. Прем’єр-мiнiстр Зоран Джiнджич закликав профспiлки, щоби стали соцiальним партнером уряду, а не його полiтичним опонентом. Вiн додав, що двi третини заводiв, якi страйкують, фактично збанкрутували та що частина працiвникiв ранiше чи пiзнiше буде змушена шукати новi робочi мiсця.
Страйк продовжується. Парламент розпочне обговорювати законопроект у вiвторок.
Отож, за душi робочого класу воюють три органiзацiї. Найбiльшу з них нерiдко називають червоною, оскiльки вона в час Мiлошевича близько спiвпрацювала з режимом й гальмувала протести. Хоча наразi страйкарi манiфестують без червоних прапорiв, урядовцi страйк називають полiтичним. Прем’єр-мiнiстр Зоран Джiнджич закликав профспiлки, щоби стали соцiальним партнером уряду, а не його полiтичним опонентом. Вiн додав, що двi третини заводiв, якi страйкують, фактично збанкрутували та що частина працiвникiв ранiше чи пiзнiше буде змушена шукати новi робочi мiсця.
Страйк продовжується. Парламент розпочне обговорювати законопроект у вiвторок.
