Київ, 19 жовтня 2001 - Як уже повідомляло РС, 18 жовтня російські мас медіа передали інформацію про масштабну екологічну катастрофу у Києві внаслідок розлиття ртуті на заводі “Радикал”. Українське міністерство з питань надзвичайних ситуацій спростувало інформацію про вилив ртуті, пояснивши, що на збанкрутілому підприємстві відбуваються планові роботи, пов’язані з вивезенням ртуті. Але інтрига навколо “Радикалу” розгортається.
Отже, кияни у котре почуваються обдуреними, лишень невідомо ким саме – чи то українськими чиновниками, чи то російськими журналістами. Оскільки на початку жовтня у неконтрольованих державними структурами газетах з”явилась інформація про аварію на тому ж “Радикалі” і вилив ртуті. По тому було тихо, про ртуть ніхто не згадував, аж поки 18 жовтня “не вибухнула” російська “інформаційна бомба”. Внаслідок “вибуху”, у Києві створено спеціальну комісію на чолі з віце-мером Іваном Фоменком. Комісія перевірятиме екологічну ситуацію, що склалася на підприємстві, а також контролюватиме хід виконання робіт з санації території заводу. Про це повідомили у п”ятницю низка українських газет і сайтів, чим викликали чергову паніку серед киян. Отже, все-таки ртуть на збанкрутілому заводі все таки знаходиться. А якщо ведуться роботи з санації, завантаження у спеціальні балони і вивезення ртуті, значить, щось таке було. Що саме – незрозуміло. Від радянської доби, кияни звикли, що “диму без вогню не буває”, і ртуть просто так вивозити не будуть. Вірити офіційним особам люди у своїй більшості не звикли – ще свіжі асоціації з Чорнобильською катастрофою, загибеллю “Курська”. Киянам, крім того, пам’ятне мовчання місцевих чиновників щодо сховища – чи то швидше звалища – боєприпасів у селищі Коцюбинське.
Отже, в усіх випадках , здоров’я жителів столиці все таки постраждало – якщо не від ртуті, то від нервів. А влада знову порушила і чинну українську Конституцію, і міжнародну Орхуську конвенцію: перша передбачає захист прав і свобод громадян, а друга - доступ громадян до інформації, яка стосується екологічних лих. Цікаво, чому таємничою ртуттю на київському “Радикалі” не користуються численні “зелені партії” України для виборчої розкрутки?
Отже, кияни у котре почуваються обдуреними, лишень невідомо ким саме – чи то українськими чиновниками, чи то російськими журналістами. Оскільки на початку жовтня у неконтрольованих державними структурами газетах з”явилась інформація про аварію на тому ж “Радикалі” і вилив ртуті. По тому було тихо, про ртуть ніхто не згадував, аж поки 18 жовтня “не вибухнула” російська “інформаційна бомба”. Внаслідок “вибуху”, у Києві створено спеціальну комісію на чолі з віце-мером Іваном Фоменком. Комісія перевірятиме екологічну ситуацію, що склалася на підприємстві, а також контролюватиме хід виконання робіт з санації території заводу. Про це повідомили у п”ятницю низка українських газет і сайтів, чим викликали чергову паніку серед киян. Отже, все-таки ртуть на збанкрутілому заводі все таки знаходиться. А якщо ведуться роботи з санації, завантаження у спеціальні балони і вивезення ртуті, значить, щось таке було. Що саме – незрозуміло. Від радянської доби, кияни звикли, що “диму без вогню не буває”, і ртуть просто так вивозити не будуть. Вірити офіційним особам люди у своїй більшості не звикли – ще свіжі асоціації з Чорнобильською катастрофою, загибеллю “Курська”. Киянам, крім того, пам’ятне мовчання місцевих чиновників щодо сховища – чи то швидше звалища – боєприпасів у селищі Коцюбинське.
Отже, в усіх випадках , здоров’я жителів столиці все таки постраждало – якщо не від ртуті, то від нервів. А влада знову порушила і чинну українську Конституцію, і міжнародну Орхуську конвенцію: перша передбачає захист прав і свобод громадян, а друга - доступ громадян до інформації, яка стосується екологічних лих. Цікаво, чому таємничою ртуттю на київському “Радикалі” не користуються численні “зелені партії” України для виборчої розкрутки?
