Симферополь, 24 жовтня 2001 - В Криму закінчилася виборча кампанія. Не дивуйтеся, саме так – на півострові проходили вибори делегатів загально-національного з’їзду кримських татар – Курултаю. Днями прес-служба Меджлісу повідомила, що вибори відбулися і 4-й Курултай кримськотатарського народу розпочне свою роботу 9 листопада.
На першій сесії четвертого Курултаю буде обрано нового керівника Меджлісу і новий склад цього представницького органу кримськотатарського народу. Попри заяви нинішнього лідера Меджлісу Мустафи Джемілєва про намір піди з посади голови, більшість місцевих спостерігачів вважає, що Мустафа-ефенді залишиться. Член Меджлісу Шевкет Кайбулаєв каже, що поки достойної зміни Мустафі Джемілєву немає: “Що стосується інших лідерів, то, без сумніву, вони у нас є. Вони виросли. Однак, ми рахуємо, що їхній рівень недостатній, щоб стати загальнонаціональними лідерами. Мустафа Джемілєв мусить залишитися. Щонайменше на 5 років”.
На Курултай обрано 250 делегатів (200 – за мажоритарною системою і 50 – за пропорційною). У виборах за пропорційною системою взяли участь 10 виборчих блоків. Тут перемогу отримав блок Мустафи Джемілєва “Милли хакъ” (“Право нації”), здобувши понад 30% голосів. Організація кримськотатарського національного руху отримала 14, Ліга кримськотатарських юристів – 8 з половиною відсотків. Чотирьох-відсотковий бар’єр подолали також блоки “Ана-Юрт”, “Мааріфчи”, “Адалет”, “Янъы далгъа”, Ісламська партія Криму і Ліга кримськотатарських жінок. Лише організація репатріантів “Іраде” набрала менше 4% голосів і не матиме на Курултаї своїх представників. Слід сказати, що і серед делегатів з’їзду, обраних за мажоритарною системою, переважна більшість – прихильники Мустафи Джемілєва. Центральним питанням загальнонаціонального з’їзду стане вироблення стратегії кримських татар на виборах до Верховних Рад України та Автономної Республіки Крим. Мустафа Джемілєв в інтерв’ю Радіо “Свобода” заявив, що Меджліс наполягатиме на виробленні парламентом України реальних механізмів представлення кримських татар в органах влади Криму. Зараз Мустафа-ефенді стоїть перед серйозною проблемою. Майже два роки активного діалогу Меджлісу з президентом Леонідом Кучмою та його адміністрацією до якогось серйозного результату поки не привели. Більше того, днями глава держави офіційно висловився проти запровадження в Криму змішаної виборчої системи, яка, за оцінками фахівців, надавала б кримським татарам хоч якісь можливості бути представленими в парламенті автономії. Водночас Леонід Кучма не дав чітких настанов щодо створення дієвого механізму представлення раніше депортованих народів в органах влади Криму. Меджліс, нагадаю, наполягає на запровадженні квот, або так званих національних виборчих округів. Проти цього виступає кримський парламент – і коло замкнулося. За цих обставин існує висока ймовірність того, що Курултай буде змушений перейти у жорстку опозицію як до Симферополя, так і до Києва, а от чи виллється це у заклик до співвітчизників бойкотувати вибори – покаже перебіг Курултаю.
На першій сесії четвертого Курултаю буде обрано нового керівника Меджлісу і новий склад цього представницького органу кримськотатарського народу. Попри заяви нинішнього лідера Меджлісу Мустафи Джемілєва про намір піди з посади голови, більшість місцевих спостерігачів вважає, що Мустафа-ефенді залишиться. Член Меджлісу Шевкет Кайбулаєв каже, що поки достойної зміни Мустафі Джемілєву немає: “Що стосується інших лідерів, то, без сумніву, вони у нас є. Вони виросли. Однак, ми рахуємо, що їхній рівень недостатній, щоб стати загальнонаціональними лідерами. Мустафа Джемілєв мусить залишитися. Щонайменше на 5 років”.
На Курултай обрано 250 делегатів (200 – за мажоритарною системою і 50 – за пропорційною). У виборах за пропорційною системою взяли участь 10 виборчих блоків. Тут перемогу отримав блок Мустафи Джемілєва “Милли хакъ” (“Право нації”), здобувши понад 30% голосів. Організація кримськотатарського національного руху отримала 14, Ліга кримськотатарських юристів – 8 з половиною відсотків. Чотирьох-відсотковий бар’єр подолали також блоки “Ана-Юрт”, “Мааріфчи”, “Адалет”, “Янъы далгъа”, Ісламська партія Криму і Ліга кримськотатарських жінок. Лише організація репатріантів “Іраде” набрала менше 4% голосів і не матиме на Курултаї своїх представників. Слід сказати, що і серед делегатів з’їзду, обраних за мажоритарною системою, переважна більшість – прихильники Мустафи Джемілєва. Центральним питанням загальнонаціонального з’їзду стане вироблення стратегії кримських татар на виборах до Верховних Рад України та Автономної Республіки Крим. Мустафа Джемілєв в інтерв’ю Радіо “Свобода” заявив, що Меджліс наполягатиме на виробленні парламентом України реальних механізмів представлення кримських татар в органах влади Криму. Зараз Мустафа-ефенді стоїть перед серйозною проблемою. Майже два роки активного діалогу Меджлісу з президентом Леонідом Кучмою та його адміністрацією до якогось серйозного результату поки не привели. Більше того, днями глава держави офіційно висловився проти запровадження в Криму змішаної виборчої системи, яка, за оцінками фахівців, надавала б кримським татарам хоч якісь можливості бути представленими в парламенті автономії. Водночас Леонід Кучма не дав чітких настанов щодо створення дієвого механізму представлення раніше депортованих народів в органах влади Криму. Меджліс, нагадаю, наполягає на запровадженні квот, або так званих національних виборчих округів. Проти цього виступає кримський парламент – і коло замкнулося. За цих обставин існує висока ймовірність того, що Курултай буде змушений перейти у жорстку опозицію як до Симферополя, так і до Києва, а от чи виллється це у заклик до співвітчизників бойкотувати вибори – покаже перебіг Курултаю.
