Київ, 24 жовтня 2001 - Платникам податків неважко розгубитися в хаосі життєвих реалій, де доводиться мати справу не тільки з нормами чинного податкового законодавства. Постійні зміни до існуючих законів, численні додатки, часткове скасування одних положень і вмонтовуваня інших, - все це не сприяє ні успішному бізнесу, ні досягненнясм у сферах небізнесових.
Враховуючи перехідний період, який вже десятиліття як долає Україна, той правовий хаос має перспективи виструнчитися в ряд досконалих законів і правил. Чи стосується це і податкового законодавства і які стосунки між цим законодавством і платником податків сьогодні?
Найближче до високоорганізованості й оперативності стоїть якраз податкова служба України.Прикладом того, як забезпечується зворотний зв”язок між органами державної податкової служби і платниками податків, як ці платники інформуються про зміни в податковому законодавстві, може бути вереснева цьогорічна акція “Ялтинські зустрічі - 2001”.
Але своєрідні тренінги, консультації тощо – це поки що тільки дещиця. Загалом український платник податків не надто добре обізнаний у новій для всіх справі оподаткування, не завжди має змогу звернутися за фаховою порадою. Скажімо, вже майже рік діє Закон номер 2181-!!! “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року. Але велика кількість платників податків і досі не до кінця розібралися в тому, які цей Закон дає їм можливості, які гарантує права.
Хоч цінні тлумачення постійно публікуються у “Віснику податкової служби України”, а в Києві виходить російськомовний тижневик “Податковий, банківський, митний консультант”, ці видання не завжди доступні, особливо – у віддалених регіонах. Отже, консультантів не так і багато. А контролерів над платником податків – вистачає. Певні права та обов”язки в цьому плані маєть понад десяток установ державної влади. В основному це органи податкової служби. Податковий аудит, звітність різного характеру, податковий облік – усе це на бідну голову платника податків. Бідну, бо ні для нього, ні для того, хто мусить контролювати його діяльність, на сьогодні жодним законодавчим документом не визначено багато чого. Наприклад, що ж конкретно у себе включає згаданий “податковий облік”. Які необхідні методи і засоби нарахування податків і зборів, які при цьому процедури однозначні й достатні, а які можна вважати неприпустимими? Таких складних питань платник податків має досить. Прибутки, видатки, заборгованість перед бюджетом, реструктуризація боргів – є над цим міркувати. Основне – не дійти у своїй іпостасі платника податків до порушення справи про банкрутство. Хоч і в цьому разі існує механізм списаня або відстрочки податкового боргу , згідно статті 18 відповідного Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (від 21.12.2000).
Платникові податків справді непросто зорієнтуватися в тонкощах законів і додатків до них. Для того, щоб ця справа стала простішою, необхідно створити ширше мережу консультантів та фахових тлумачів, до яких можна було б звернутися в разі потреби. Принаймні, на період становлення стосунків між платником податків і протилежною стороною, допоки чіткість вимог і виконання цих вимог ще не надали цим стосункам ознак ідеальних.
Враховуючи перехідний період, який вже десятиліття як долає Україна, той правовий хаос має перспективи виструнчитися в ряд досконалих законів і правил. Чи стосується це і податкового законодавства і які стосунки між цим законодавством і платником податків сьогодні?
Найближче до високоорганізованості й оперативності стоїть якраз податкова служба України.Прикладом того, як забезпечується зворотний зв”язок між органами державної податкової служби і платниками податків, як ці платники інформуються про зміни в податковому законодавстві, може бути вереснева цьогорічна акція “Ялтинські зустрічі - 2001”.
Але своєрідні тренінги, консультації тощо – це поки що тільки дещиця. Загалом український платник податків не надто добре обізнаний у новій для всіх справі оподаткування, не завжди має змогу звернутися за фаховою порадою. Скажімо, вже майже рік діє Закон номер 2181-!!! “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року. Але велика кількість платників податків і досі не до кінця розібралися в тому, які цей Закон дає їм можливості, які гарантує права.
Хоч цінні тлумачення постійно публікуються у “Віснику податкової служби України”, а в Києві виходить російськомовний тижневик “Податковий, банківський, митний консультант”, ці видання не завжди доступні, особливо – у віддалених регіонах. Отже, консультантів не так і багато. А контролерів над платником податків – вистачає. Певні права та обов”язки в цьому плані маєть понад десяток установ державної влади. В основному це органи податкової служби. Податковий аудит, звітність різного характеру, податковий облік – усе це на бідну голову платника податків. Бідну, бо ні для нього, ні для того, хто мусить контролювати його діяльність, на сьогодні жодним законодавчим документом не визначено багато чого. Наприклад, що ж конкретно у себе включає згаданий “податковий облік”. Які необхідні методи і засоби нарахування податків і зборів, які при цьому процедури однозначні й достатні, а які можна вважати неприпустимими? Таких складних питань платник податків має досить. Прибутки, видатки, заборгованість перед бюджетом, реструктуризація боргів – є над цим міркувати. Основне – не дійти у своїй іпостасі платника податків до порушення справи про банкрутство. Хоч і в цьому разі існує механізм списаня або відстрочки податкового боргу , згідно статті 18 відповідного Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (від 21.12.2000).
Платникові податків справді непросто зорієнтуватися в тонкощах законів і додатків до них. Для того, щоб ця справа стала простішою, необхідно створити ширше мережу консультантів та фахових тлумачів, до яких можна було б звернутися в разі потреби. Принаймні, на період становлення стосунків між платником податків і протилежною стороною, допоки чіткість вимог і виконання цих вимог ще не надали цим стосункам ознак ідеальних.
