Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:25

Історія і політика


Історія і політика

Прага, 1 листопада 2001 – Історія пояснюється простими словами, як розповідь про минуле, котре пізнане до такого ступеня, що викладається як доступне знання. Загальновідомо, що у різні політичні епохи історія була, і є нині, під пильною увагою політиків, бо вони розуміли і розуміють, кожен по-своєму, вплив історичних знань на свідомість громадян і на формування суспільних настроїв та суcпільних політичних, соціальних, моральних стереотипів. Як ставляться до історії в Україні?

Згадується час розпаду СРСР і колишнього соціалістичного табору. І оперативність таких країни , як Словаччина, Чехія, котрі фактично чи не за одну ніч встановили повсюдно національну державну символіку і розв’язали інші національно-державні завдання, що базуються на історичній традиції народу- держави. І звичайно, контрастує на цьому фоні так би мовити історична неузгодженість подібних процесів в Україні. До сьогодні не до кінця вирішені Києвом такі проблеми, як остаточне формування герба держави, тексту її гімну та інші історико-традиційні аспекти державності. Цивілізований світ вже давно зрозумів всю важливість консолідуючого значення таких факторів для суспільства. Як не парадоксально, але навіть історична обгрунтованість багатьох державних реформ в Україні бажає кращого і тут чималу роль відіграє безініціативність чільних державних політиків. Наприклад, проблема того ж земельного закондавства вирішувалась би набагато скоріше, якби були здійснені солідні обгрунтування на історичному матеріалі. Досвід того ж Столипіна в Росії, чи урбаріальна реформа в Австрії, чи вирішення земельних відносин на польських теренах дає досить чіткі відповіді щодо ступеня історичного глузду тих земельних актів.

Інколи складається враження, що в Україні історична наука животіє сама по собі, без якогось суттєвого інтересу з боку держави, а тим більше, державних мужів, котрі далеко не завжди і замислюються, а що ж вони залишать на скрижалях української історії? Програми розвитку історичних досліджень ухвалюються і лягають під сукно чи то з фінансових, чи то з причин ідеологічної байдужості. Наприклад, запитайте сьогоднішніх державних мужів, чи готові вони дати історично обгрунтоване визначення демографічної політики держави, чи мають вони відповідний план компенсацій народжуваності і таке інше… Навіть проблеми взаємного повернення історичних цінностей на міждержавному рівні піднімаються вряди-годи і лише з чисто миттєво-кон’юктурних причин.

Немає жодних сумнівів, що відсутність логічної послідовності, саме на державному рівні, у формуванні історичної свідомості супільства дуже негативно позначається на всіх сторонах житття цієї спільноти, цієї держави, котра лише пробуджується і починає думати чи варто їй ставати саме історично суверенним народом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG