Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:40

Політична криза в Грузії триває. Що далі?


Політична криза в Грузії триває. Що далі?

Прага, 6 листопада 2001 - Президент Грузії Едуард Шеварднадзе закликає парламент провести конституційну реформу, аби подолати політичну кризу, яку він називає урядовою. Шеварднадзе пропонує запровадити в Грузії інститут «кабінету міністрів» і відновити посаду прем’єр-міністра (ця посада була скасована у 1995 році).

Тим часом політичні оглядачі шукають причини нинішньої політичної кризи в Грузії та прогнозують подальший розвиток подій у цій країні.

З минулого вівторка у Тбілісі не припиняються масові акції протесту, у яких беруть участь здебільшого студенти, а також прихильники колишнього президента Грузії Звіада Гамсахурдії. Спершу вони закликали до відставки силових міністрів, а після відставки уряду минулого четверга, вимагають також відставки Президента Шеварднадзе та розпуску парламенту.

Приводом для масових виступів стала спроба співробітників держбезпеки Грузії провести обшук в незалежній телекомпанії «Руставі-2», що було сприйнято як посягання на свободу слова.

Однак кількість учасників акцій протесту останніми днями значно зменшилася у порівнянні з попереднім тижнем. З цього приводу швейцарська газета «Neue Zuercher Zeitung» зауважує, що Президент Грузії Шеварнадзе, здається, вийде без особливих втрат з нинішньої політичної кризи.

А французький часопис «Le Temps» у статті під заголовком «Шеварднадзе наполегливо чіпляється за владу в корумпованій Грузії», зауважує, що політична опозиція в Грузії роз’єднана. За словами французького оглядача, тепер усіх цікавить подальша тактика Зураба Жванії, який, склавши з себе повноваження спікера парламенту, пішов на ризикований крок. «Зураб Жванія належить до числа реформаторів, які становлять більшість в грузинському парламенті і перебувають в опозиції до старої гвардії президента Шеварднадзе». Згідно з висновками французького часопису «Le Temps», Жванія, пішовши у відставку, здобув популярність у народі і тепер є одним із найвірогідніших претендентів на президентське крісло. А сам Шеварнадзе, нібито, виношує плани призначити Жванію на посаду Прем’єр-міністра, що з одного боку зробило б парламент послушнішим до президента, а з іншого боку сприяло б швидкій втраті популярності Зураба Жванії.

Водночас, прихильники колишнього президента Гамсахурдії звинувачують Жванію у тому, що він не довів до логічного завершення свою вимогу відставки Шеварднадзе. А що стосується лідера партії «Мхедріоні» Джаби Іоселіані, який відбув 5 років ув’язнення за звинуваченням в організації замаху на Шеварднадзе, то нині він лише вимагає скасування посади президента і встановлення парламентської республіки.

Французький часопис «Le Temps» також звертає увагу на погіршення грузинсько-російських взаємин, згадуючи при цьому, що Шеварнадзе провадить політику на зближення з НАТО і останнім часом на міжнародній арені здобув підтримку з боку Сполучених Штатів.

Тим часом, Президент Грузії Едуард Шеварднадзе учора на зустрічі з журналістами зробив кілька різких висловлювань на адресу російського керівництва і російських політиків. Він висловив своє невдоволення тим, що досі не отримав відповіді від Володимира Путіна на прохання зустрітися з ним.

За словами Шеварднадзе, багато російських політиків у Росії, зокрема він назвав віце-спікера Державної Думи Володимира Лукіна - не бажають миритися з незалежністю Грузії і говорять про президента незалежної держави в образливому тоні. Тоді як у Тбілісі, зауважив Шеварднадзе, ніколи не говорили і не говорять подібного на адресу Бориса Єльцина чи Володимира Путіна.

Погіршення грузинсько-російських взаємин до певної міри пов’язане із загостренням ситуації в зоні грузинсько-абхазького конфлікту минулого місяця. Паламент Грузії проголосував за виведення російських миротворців із цього реґіону. Окрім цього, грузинська влада кілька разів звинувачувала Росію у порушенні повітряного простору і навіть бомбардуванні її території військовою авіацією без розпізнавальних знаків.

Масла до вогню підливала також затримка з виведенням російської військової бази з Ґудауті, відповідно до домовленостей на саміті ОБСЄ в Стамбулі. Однак, минулої суботи Росія врешті-решт завершила виведення своїх військ з Ґудауті.

На думку оглядачів, у політичному протистоянні Москва вдається також до економічного тиску на Тбілісі, використовуючи при цьому велику заборгованість Грузії за російський газ, який грузинська сторона отримує за значно нижчими цінами, ніж інші країни.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG