Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 05:49

Огляд української преси


Огляд української преси

Київ, 8 листопада 2001 - Українське суспільство починає входити в чергову гру під назвою “вибори”. “Ця гра, - зауважує кореспондент газети “Україна молода”, розпочалася ще задовго до проголошення офіційної виборчої кампанії. Зараз фактично триває період, коли політичні партії та кандидати -мажоритарники можуть дозволити собі не дуже дотримуватися “букви закону” й при цьому не нести відповідальності. З ухваленням закону про вибори, правила гри визначені, але нині йде гра без правил”. На думку спостерігачів, склалася патова ситуація, коли до 1 січня триватиме неофіційна, не правова, недемократична передвиборча кампанія. Немає відповіді на запитання, чи законно діють ЗМІ та політичні партії, які вже зараз розміщують політичну рекламу. Невідомо, як трактувати роздачу безкоштовних подарунків виборцям від майбутнього кандидата тощо.

“Кінець міфів” – у статті під таким заголовком тижневик “Українське слово” друкує публікацію, в якій заперечується міф про всесильність т.зв. “адмінресурсу” та прогнозується перемога на майбутніх виборах блоку “Наша Україна”.

З деякими прогнозами, що базуються на даних соціологічних опитувань знайомить читачів і газета “Сільські вісті”. Зокрема про те, що більшість українців, а саме: понад 72% , представники влади не можуть змусити голосувати на парламентських виборах проти їхньої волі. Ще 15% майбутніх виборців, в разі тиску на них представників влади, зроблять вигляд, що підкорилися, однак голосуватимуть по-своєму. Про це – мовиться в статті “Правильно” голосувати не змусиш”.

Газета “День” зауважує, що політична реклама знову повертається на радіо і телебачення, готуючи українців до непростого вибору 31 березня 2002 року. “Якщо так піде далі, - наголошує газета, то кожну передачу, кожен кінофільм українці будуть чути і бачити завдяки конкретній політичній силі. Згадане ноу-хау є найдешевшим і найдоступнішим для учасників політичного життя, звільняючи партійних іміджмейкерів від необхідності сушити свої високооплачувані голови над сюжетами рекламних відео та аудіокліпів”. Адже набагато простіше напередодні показу фільму зазначити, що його глядачі зможуть продивитися лише завдяки тій чи іншій партії. Спроба ж закинути політичним рекламодавцям, що відеопродукт був створений людьми, котрі й гадки не мали про своїх майбутніх спонсорів, натикається на відсутність законодавчої бази чинити саме так. Подробиці – в статті “За сприяння “генералів”.

А тим часом художні фільми в Україні продовжують зніматися не зважаючи ні на що і, як це не дивно, без фінансової підтримки партійних структур. Як інформує газета “Молодь України” на сьогодні в роботі знаходяться 78 фільмів, що не є вже так і мало. Хоча кількість не завжди переходить в якість.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG