Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 13:04

Зустріч Буша і Путіна: чи будуть нові взаємини?


Зустріч Буша і Путіна: чи будуть нові взаємини?

Прага, 12 листопада 2001 – Від часу вересневих терористичних нападів на Сполучені Штати Америки чимало говорять про нову добу в узаєминах між Вашинґтоном і Москвою. Але чи дійсно сталася історична зміна в узаєминах, стане ясніше цими днями, коли президент Росії Владімір Путін і попри останню катастрофу американського пасажирського літака прибуде з важливим візитом до США на зустріч із президентом Джорджем Бушем.

Існують різні думки щодо результативності майбутньої зустрічі: представники адміністрації президента США не очікують, що буде досягнено конкретних домовленостей із таких важливих питань, як плани американської протиракетної оборони чи скорочення стратегічних ядерних озброєнь. Та деякі аналітики очікують на позитивніші наслідки.

Радник Джорджа Буша з національної безпеки Кондоліса Райс іще минулого тижня говорила про нові взаємини між Вашинґтоном і Москвою – і висловила ту саму думку офіційних кіл: якась значна, принципова домовленість мало ймовірна.

Але фахівець із російських справ вашинґтонського дослідницького центру, Американського інституту підприємництва, Ліон Ейрон переконаний: «Гадаю, що з найближчих, тактичних питань, як-то договір про протиракетну оборону чи питання ядерних арсеналів, домовленість буде безумовно. Інакше Буш не запрошував би Путіна до себе додому».

Така домовленість мала б дати Сполученим Штатам змогу здійснити плановані випробування свого протиракетного оборонного щита. Росія виступала проти таких випробувань, які США твердо готові здійснити – але минулого тижня Путін заявив, що договір про протиракетну оборону 1972 року може допускати їх.

Іще одна можливість для компромісу в перебігу зустрічі цього тижня, що на неї сподіваються аналітики, – скорочення ядерних арсеналів обох країн: такі пропозиції вже висловлювали обидва президенти.

Тож оглядачі вважають, що мають підстави вірити: взаємини між США й Росією дійсно йдуть у новому напрямку.

Але не тільки події 11 вересня пояснюють таку радикальну зміну позиції президента Росії Владіміра Путіна, проти якої до того ж виступає багато хто і в російському війську, і в прокомуністичних колах, каже колишній чільний радник колишнього Держсекретаря США Мадлейн Олбрайт, Лі Файнстайн: «Гадаю, президент Путін дав знати, що він розуміє: майбутнє економіки Росії, майбутнє безпеки Росії лежить на Заході, а американський ядерний арсенал чи, скажімо, розширення НАТО не є справжніми загрозами для Росії – ці загрози йдуть із півдня».

Так само, вважає фахівець, цілком реально, що на зустрічі може бути подолано й розбіжності в ставленні двох країн до Ірану й Іраку – США вважають, що ці держави підтримують тероризм, а Росія розвиває з ними взаємини.

Іще однією з цілої низки точок наближення позицій і співпраці, на думку аналітиків, може стати й нафта: Росія, що є другим у світі видобувником нафти після Саудівської Аравії, має шанси набрати ваги в американській нафтовій стратегії. Москва, в свою чергу, виграла б від американської підтримки з широкого кола справ, від інвестицій американських компаній до допомоги в військовій і юридичній реформі.

Тож якщо обидва президенти серйозно поставляться до цих ширших питань, уважають політологи, їхня зустріч може дати значно важливіший результат, ніж просто домовленість про ядерні озброєння – а саме справді нові взаємини.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG