Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:16

Схід і Захід держави України. Дві частини однієї країни, які волею історії століттями були розділені кордоном і над якими панували завойовники


Схід і Захід держави України. Дві частини однієї країни, які волею історії століттями були розділені кордоном і над якими панували завойовники

Івано-Франківськ, 14 листопада 2001 - У свідомості звичайного українця і до цього часу продовжують підживлювати стереотипи, які показують галичан як страшних бандерів, а східняків – як “москалів” і “комуняк”. Про стереотипи, які сформувалися у свідомості мешканців Західної України стосовно так званих східняків, розповідаємо.

Твердження про консерватизм галичан уже віддавна мають під собою реальний і доволі твердий ґрунт. Віра у свою особливість та боговизначеність у мешканців Західної України особливо утвердилась після проголошення 1 листопада 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки. Сьогодні питання про відновлення цієї держави дискутується у певних колах західної інтелігенції як один із можливих варіантів розвитку національної історії. Достатньо лише почитати певну частину публікацій у львівській щоденній газеті «Поступ». Певна частина галичан традиційно переконана, що східноукраїнські побратими стримують їхні бажання і можливості стогодні і зараз увійти до цивілізованої Європи. Стереотипи щодо так званих східняків побутують не лише на кухнях інтелігентів та в магазинних чергах. Під них підводиться найрізноманітніші економічні теорії та політичні проекти. Не так уже й рідко зустрічаєш галичан, які при кожній нагоді воліють звинувачувати у всьому східняка, запеклого комуняку, або ж ще краще означення – темного раба. Щоправда при зустрічах з темним східноукраїнським рабом галичани в основному намагаються не говорити йому про це, для розмов вибирають, як правило, нейтральні теми. Це аж ніяк не означає, що я нарікаю на галичан. Однак не можна відкидати тогО, що галичани – люди достатньою мірою забобонні. Отож зчаста неприємно чути розмови, навіть у колах інтелігенції, які виникають час від часу: “Та навіщо нам ті східняки, відділимось від них кордоном і врешті житимемо нормально”. Назва однієї з книг мого товариша з Черкас відомого науковця Василя Пахаренка - “Віті єдиного дерева”, в ній аналізується історія стосунків між Східною та Західною Україною. В підсумку книги відзначається, що незважаючи на те, що історично сформувалися два типи українців, східні і західні, життя в одній державі є закономірним історичним процесом, який зрештою за умов стабільної політичної та соціально – економічної системи перетворить Україну в потужну європейську країну, здобуде для неї той статус, якого вона заслуговує. Відкритість, толерантність, співпраця – це ті засади які завжди зможуть втримувати разом “віті єдиного дерева” Схід та Захід держави.

Поки що ж на Галичині цілком серйозно заявляють про створення такої собі Західноукраїнської партії, яка врятує Західну Україну від східняків. От лише невідомо, чи врятує ця партія галичан від самих себе, адже вони в щоденному побуті ледве не щохвилини доводять, що європейцями є поки що лише на словах. І упередження щодо східних українців – це лише один зі способів виправдання власної бездіяльності.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG