Київ, 14 листопада 2001 - Призначенню Володимира Шкідченка, який донедавна обіймав посаду начальника Генштабу, міністром оборони України – присвячені публікації на перших шпальтах загальноукраїнських газет. Журналісти коментують цю новину вельми позитивно. Зокрема, кореспондентові газети “Україна молода” більшість військовиків характеризувала новопризначеного голову оборонного відомства як виховану й тактовну людину, за якою закріпилася слава обережного генерала, що не любить категоричних суджень та радикальних рішень.
У цьому ж числі газети в іншій статті, що називається “ПОГОНні метри генералітету” наголошується, що в державі склалася система торгів навколо присвоєння генеральських звань. “В Україні не в кращий спосіб скопійовано стару радянську систему обдаровування до свят вищими військовими чинами”, - мовиться в статті, - “Хоча у провідних арміях світу всі без винятку звання присвоюються тим, хто того вартий, вчасно, без помпезності та дато-присвячень”. Кореспондент газети також наголошує, що генеральські звання отримуються почасти протизаконно, а подеколи й тими, кому їх за штатом не можна присвоювати. Нині у генеральських погонах та лампасах ходять прокурори, судді, податківці, митники, залізничники та навіть лісники. Ознайомитися з конкретними прізвищами осіб, котрим з реактивною швидкістю сипляться на погони зірочки, в тому числі народних депутатів, можна у рубриці “Зорепад”, яку друкує газета “Україна молода”.
Тим часом, судячи з публікації в газеті “Київські відомості” – кількість генералів, зокрема, в митній та прикордонній службах, жодним чином не позначається на якості їхньої роботи. Цим користуються нелегальні міґранти, котрі за певну суму можуть незаконно перетнути будь-який кордон. Часопис наголошує, що сприяння нелегальній міґрації стало однією з головних галузей тіньової економіки. Ознайомитися з прейскурантом цін на послуги “тіньовиків” можна в на шпальтах газети.
Не пройшла повз увагу українських журналістів і авіакатастрофа неподалік нью-йорського аеропорту. У статті “Неполадки двигуна чи теракт” над причинами трагедії розмірковує на першій шпальті газета “Голос України”.
А ось газета “День” вирішила привернути увагу до проблем, які зараз намагаються подолати українські музеї. Про них – читайте у матеріалі “”Ідеальний музей” на шляху до Європи запасається знаннями і як і раніше шукає гроші”.
У цьому ж числі газети в іншій статті, що називається “ПОГОНні метри генералітету” наголошується, що в державі склалася система торгів навколо присвоєння генеральських звань. “В Україні не в кращий спосіб скопійовано стару радянську систему обдаровування до свят вищими військовими чинами”, - мовиться в статті, - “Хоча у провідних арміях світу всі без винятку звання присвоюються тим, хто того вартий, вчасно, без помпезності та дато-присвячень”. Кореспондент газети також наголошує, що генеральські звання отримуються почасти протизаконно, а подеколи й тими, кому їх за штатом не можна присвоювати. Нині у генеральських погонах та лампасах ходять прокурори, судді, податківці, митники, залізничники та навіть лісники. Ознайомитися з конкретними прізвищами осіб, котрим з реактивною швидкістю сипляться на погони зірочки, в тому числі народних депутатів, можна у рубриці “Зорепад”, яку друкує газета “Україна молода”.
Тим часом, судячи з публікації в газеті “Київські відомості” – кількість генералів, зокрема, в митній та прикордонній службах, жодним чином не позначається на якості їхньої роботи. Цим користуються нелегальні міґранти, котрі за певну суму можуть незаконно перетнути будь-який кордон. Часопис наголошує, що сприяння нелегальній міґрації стало однією з головних галузей тіньової економіки. Ознайомитися з прейскурантом цін на послуги “тіньовиків” можна в на шпальтах газети.
Не пройшла повз увагу українських журналістів і авіакатастрофа неподалік нью-йорського аеропорту. У статті “Неполадки двигуна чи теракт” над причинами трагедії розмірковує на першій шпальті газета “Голос України”.
А ось газета “День” вирішила привернути увагу до проблем, які зараз намагаються подолати українські музеї. Про них – читайте у матеріалі “”Ідеальний музей” на шляху до Європи запасається знаннями і як і раніше шукає гроші”.
