Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:08

Нові українці


Нові українці

Київ, 14 листопада 2001 - Поки що не відомо, чи нові українці – то якийсь окремий прошарок внинішній Україні. Нема ні соціологічних досліджень на цю тему, ні наукових трактатів. Існує безліч анекдотів, у яких з чисто українським гумором зображуються представники цієї особливої групи населення. Переважно вони змальовуються такими собі багатіями, не завжди розумними, але мудрими, іноді скупими, але здебільшого – щедрими і щирими. Втілюють у собі риси, породжені новими часами – любов до красивих машин, красивих жінок та взагалі красивого життя. Бояться своїх жінок, обожнюють своїх дітей, будують багатоповерхові вілли і розводять у басейнах крокодилів та бегемотів.

Разом з тим ставлення до нових українців в Україні не тільки гумористичне, а й водночас серйозне. Про це свідчить багаьто що.

Сміх сміхом – маю на увазі тисячі анекдотів про нових українців, - а серйозність їхньої присутності в суспільстві все ж відчувається. Нові українці – єдині нові на пострадянських просторах (а більше ніде, окрім цих просторів, явище «нових» не винило), які можуть похвалитися і піснею про себе, і газетою про себе, і ще багато чим. Пісню створив Тризубий Стас, і ця пісня в його «Подвійному альбомі» серед «Пісень про кохання» ще з 1997 року означає, що нові українці в нас уже оспівані.

Було створено й цілу газету в Інтернеті, яка так і називалася «Нові українці». Проект був започаткований у серпні 2000 року, але, щоправда, не оновлювався з вересня того ж року. . Можливо, все вже сказано, і нема потреби розвивати тему. Кредо газети – «Все нове – то добре забуте старе». Пропонувалася не нова ідеологія для України, а ідеологія «Для нової, оновленої України». Щоб стати новим українцем, за логікою авторів сайту, треба «повірити щиро у Бога», «витравити із себе раба», «зрозуміти, що в тебе немає іншої дороги, як тільки разом із своєю державою, своєю Україною», «не гнатися за багатством».

Для нових українців навіть складено список літератури – ви, може, будете сміятися, але в темі «Історичнао-художня література» – всього дві позиції. Зовсім як у тому анекдоті, де друзі нового українця зібралися подарувати йому книжку, та котрийсь із них відрадив, каже, - не треба, в нього вже одна є.

Анотації до двох згаданих позицій короткі, тому дещо зацитую. Перше – «Яром-Долиною… Станіслав Тельнюк. Надзвичайно Захоплююча книга, особливо для юнаків, про пригоди козаків 1624-1640 ррр.

Друге – «Меч Аоея. Іван Білик. Не менш захоплююча книга. Виявляється, Київська Русь – країна, заснована легендарним Аттілою, який був українцем (справжнє ім»я – Богдан Гатило). Перед Гатилом – Аттілою тремтіли всі західні ( а східних тоді ще не було) держави. …Прочитавши, стаєш українцем на всі 120 відсотків!!!».

Жаль, звичайно, що проект був таким недовговічним. Мало того, що він без сумніву був невимовно коорисним для нових українців, то таким самим міг стати і для просто українців. Ось назви кількох рубрик: «Ставаймо новими українцями», «Боже, нам єдність подай», «Заклик до християнських церков до об»єднання», «Потрібно змінити шкалу цінностей у ссуспільсьві», «На яких казках виховуються наші діти?», «Майбутнє Української Держави», «Куди ми повинні йти, до чого прагнути».Візьми участь у виробленні національної політики, стратегії та ідеї».

Цитувати можна ще довго, бо там є безумовно чудові заклики, актуальні питання та гарні плани.

Нові українці відрізняються багато чим від «нових русскіх». А найбільше – тим, що народ про них говорить незлобиво, наділяючи рисами, які притаманні йому самому, очевидно, розуміючи в глибині народної душі, що вони – теж діти. Може, трохи багатші від інших дітей. Але про багатих в Україні думають і говорять без осуду, так було споконвіку. Хіба може із часткою заздрості, але то – так само крихта українського менталітету.

Може, невдовзі нові українці в масі своїй збагнуть, що потрібно полегшувати долю свого народу, або, як писала вже газета «Нові українці» : «Якщо ти став багатим – це добре, бо ти до того ж і збільшив шанси іншим своїм землякам теж стати багатшим, бо ти показуєш їм дорогу». То, мабуть, однією піснею не обійдеться. З часом їм ще й пам»ятники можуть поставити. Чи будуть то смішні пам’ятники, чи сумні?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG