Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 02:50

Кримські стереотипи


Кримські стереотипи

Симферополь, 14 листопада 2001 - Коли мова заходить про кримські стереотипи, то фахівці погоджуються, що найбільший з них і найнебезпечніший для суспільства – це стереотип про кримських татар, як про зрадників та агресивний народ.

Ось уже більше десяти років триває процес репатріації депортованого комуністами кримськотатарського народу. І, як вважають фахівці, процес інтеграції раніше депортованих осіб ускладнюється живучістю старих радянських міфів і стереотипів щодо кримських татар. З радянських часів у Криму та за його межами офіційно культивувалася думка про кримськотатарський народ як про агресорів і зрадників. І зараз на сторінках кримської преси точиться дискусія про справедливість звинувачення всього кримськотатарського народу у зраді і колаборанстві у роки 2-ї Світової війни. Мій співбесідник – кримський історик, головний редактор газети “Голос Криму” Ельдар Сеітбекиров: “Відразу після депортації кримських татар уся радянська пропагандистська машина запрацювала у повну силу, щоб укорінити у свідомості людей такий стереотип, що кримські татари — зрадники, неблагонадійні люди, які споконвіків вони жили за рахунок грабунку своїх сусідів - держав і народів; що вони непрацеспроможні, в них відсутній творче начало. І саме десятиліттями насаджування такого стереотипу, очевидно, можна пояснити ті перешкоди, які зустрічаємо ми, повертаючись та облаштовуючись на своїй батьківщині”, - каже Ельдар Сеітбекиров.

“Цей стереотип діє вже давно, і, мабуть, він діятиме ще дуже довго, проте є і позитивні моменти: після масового повернення кримських татар до Криму, відбуваються контакти між людьми різних національностей, люди живуть поряд, один одному допомагають, ходять у гості, сприяють у вирішенні матеріальних проблем, спільно працюють в різних галузях виробництва — завдяки цьому той нав`язний стереотип поступово починає зникати”.

“Разом з тим існують окремі політичні сили, окремі групи, які намагаються реанімувати цей негативний стереотип. Особливо зараз, коли починається виборча кампанія до рад різних рівнів, і деякі політичні сили намагаються реанімувати свої старі гасла і намагаються використовувати кримськотатарську карту; знову нав`язати людям стереотип, що кримські татари представляють тут певну загрозу їхнім інтересам. У пресі друкуються пропагандистські матеріали, які мали місце ще в комуністичні часи”.

Ельдар Сеітбекиров навів результати соціологічного дослідження, проведного групою симферопольських соціологів серед молодих кримчан: як молодь ставиться до кримських татар: “Результат був, я б сказав, десь гнітючим, тому що молоді кримчани сприймають кримських татар, за їхніми відповідями, дуже негативно. На це треба звернути увагу і владі, і всьому українському суспільству”, – вважає Ельдар Сеітбакиров.

“Тут на користь кримських татар можна сказати і те, що, мешкаючи в місцях депортації, вони навчалися в російськомовних школах і тут, в Криму, переважна частина кримських татар навчається в таких же школах — вони знають російську мову. Зараз молоде покоління активно вивчає українську мову, вони знають російську літературу, вивчають українську літературу та історію. Тому для такого контакту, для розуміння - кримські татари відкриті, вони готові вникати в усі проблеми, вони мають досить добре уявлення про народи, які мешкають з ними поряд”.

“Добре було б, щоб державні структури, також передбачили і те, аби громадяни інших національностей також добре знали життя кримських татар, знали їхню історію, культуру, літературу... Для цього необхідно і в шкільній програмі передбачити години для вивчення таких предметів як історія кримськотатарського народу, кримськотатарська література. Можна запровадити вивчення кримськотатарської мови в російсько- та україно-мовних школах”. - Такими думками про кримські стереотипи та їх подолання – ділився кримський історик, головний редактор газети “Голос Криму” Ельдар Сеітбекиров.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG