Вашингтон, 13 листопада 2001 – Пане Солчаник, до Сполучених Штатів прибув президент Росії - другої держави, яка поряд зі США є стратегічним партнером України. Владімір Путін прибув до Сполучених Штатів у період значної активізації відносин між Америкою та Росією після 11 вересня. Як Ви можете оцінити на сьогодні можливий розвиток співпраці між Росією та Сполученими Штатами, і чи є між ними місце для України?
Роман Солчаник
Я думаю, що ці відносини будуть, і вже стають, кращими. Це є в інтересах, звичайно, Сполучених Штатів, і там більше в інтересах Росії. Друга частина Вашого запитання – чи тут є якесь місце для України – я думаю, що якщо взагалі можна говорити про політику Сполучених Штатів відносно України в даній ситуації, то це місце може бути хіба що в зв’язку з подіями, які розвиваються (маю на думці війну Сполучених Штатів проти тероризму).
Мирослава Гонгадзе
Але на думку деяких спостерігачів та аналітиків, сьогодні відбувається деяка переорієнтація політики США щодо України. Спостерігаються процеси, коли в угоду антитерористичній коаліції адміністрація Сполучених Штатів, можливо, може віддати Україну в зону інтересів Росії. Чи погоджуєтесь Ви з таким твердженням? Що повинна зробити в цій ситуації Україна, на Вашу думку?
Роман Солчаник
Переорієнтація, з моєї точки зору, – це занадто сильно сказано. Я особисто вважаю, що після 94-го року, тобто після зміни політики США щодо України в 93-94-му (маю на увазі проблему ядерного роззброєння України) мені важко сказати, що Сполучені Штати мали якусь конкретну політику чи якийсь стратегічний план щодо Києва. Я наприклад вважаю, що постійне наголошування про корупцію, про брак політичних і економічних реформ, яке, до речі, абсолютно відповідає правді, не йдеться про те, що корупції взагалі не існує, корупція існує, й дуже велика. Але з боку Вашингтона постійно наголошуючи про корупцію, про відсутність реформ – це ще не політика, по-перше. А по-друге, це абсолютно не стратегія. Отже, я вважаю, що такої політики не було. А якщо політики не було, годі говорити про якусь переорієнтацію.
Мирослава Гонгадзе
Відомо, що президента України поки що не запрошують до Сполучених Штатів, знову ж таки, нагадуючи Леоніду Кучмі про проблеми всередині держави, безрезультативність розслідувань злочинів проти журналістів, неспростовані звинувачення в найтяжчих злочинах. Як, на Вашу думку, це впливає на вагу голосу України в загальній міжнародній політиці?
Роман Солчаник
Якщо можна говорити про брак якоїсь візії з боку Сполучених Штатів щодо України, так само можна говорити і про брак конкретної політики з боку керівників України. Я вважаю – як можна говорити про стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, і одночасно з Росією, і одночасно з Болгарією, і одночасно ще… Це смішно, це не є політика. Так що з одного боку є брак політики Вашингтона щодо Києва, з другого – брак політики України не лише щодо Сполучених Штатів, але взагалі щодо Заходу. Мало говорити про повернення до Европи, треба робити конкретні заходи.
Мирослава Гонгадзе
Чи не спробують президент Росії Путін і президент Сполучених Штатів Буш домовитись між собою зараз про «більш стратегічні» відносини?
Роман Солчаник
Думаю, що так. Можна сподіватись, що вони будуть сильнішими. Не знаю, чи я сам вжива би це слово – стратегічні – тому що це слово втратило на вазі впродовж останніх кількох років, але так, відповідь абсолютно позитивна. Можна передбачати покращення цих відносин. Але чи вони будуть мати аж такий неґативний вплив на Україну, тут годі мені про це щось конкретне сказати. Чому? Тому що я вважаю, що ті відносини між Україною і Заходом не були аж на такому рівні, щоб могли навіть погіршитися.
Мирослава Гонгадзе
Будемо тільки сподіватися, я так розумію, на більш активну позицію України?..
Роман Солчаник
Абсолютно правильно.
Роман Солчаник
Я думаю, що ці відносини будуть, і вже стають, кращими. Це є в інтересах, звичайно, Сполучених Штатів, і там більше в інтересах Росії. Друга частина Вашого запитання – чи тут є якесь місце для України – я думаю, що якщо взагалі можна говорити про політику Сполучених Штатів відносно України в даній ситуації, то це місце може бути хіба що в зв’язку з подіями, які розвиваються (маю на думці війну Сполучених Штатів проти тероризму).
Мирослава Гонгадзе
Але на думку деяких спостерігачів та аналітиків, сьогодні відбувається деяка переорієнтація політики США щодо України. Спостерігаються процеси, коли в угоду антитерористичній коаліції адміністрація Сполучених Штатів, можливо, може віддати Україну в зону інтересів Росії. Чи погоджуєтесь Ви з таким твердженням? Що повинна зробити в цій ситуації Україна, на Вашу думку?
Роман Солчаник
Переорієнтація, з моєї точки зору, – це занадто сильно сказано. Я особисто вважаю, що після 94-го року, тобто після зміни політики США щодо України в 93-94-му (маю на увазі проблему ядерного роззброєння України) мені важко сказати, що Сполучені Штати мали якусь конкретну політику чи якийсь стратегічний план щодо Києва. Я наприклад вважаю, що постійне наголошування про корупцію, про брак політичних і економічних реформ, яке, до речі, абсолютно відповідає правді, не йдеться про те, що корупції взагалі не існує, корупція існує, й дуже велика. Але з боку Вашингтона постійно наголошуючи про корупцію, про відсутність реформ – це ще не політика, по-перше. А по-друге, це абсолютно не стратегія. Отже, я вважаю, що такої політики не було. А якщо політики не було, годі говорити про якусь переорієнтацію.
Мирослава Гонгадзе
Відомо, що президента України поки що не запрошують до Сполучених Штатів, знову ж таки, нагадуючи Леоніду Кучмі про проблеми всередині держави, безрезультативність розслідувань злочинів проти журналістів, неспростовані звинувачення в найтяжчих злочинах. Як, на Вашу думку, це впливає на вагу голосу України в загальній міжнародній політиці?
Роман Солчаник
Якщо можна говорити про брак якоїсь візії з боку Сполучених Штатів щодо України, так само можна говорити і про брак конкретної політики з боку керівників України. Я вважаю – як можна говорити про стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, і одночасно з Росією, і одночасно з Болгарією, і одночасно ще… Це смішно, це не є політика. Так що з одного боку є брак політики Вашингтона щодо Києва, з другого – брак політики України не лише щодо Сполучених Штатів, але взагалі щодо Заходу. Мало говорити про повернення до Европи, треба робити конкретні заходи.
Мирослава Гонгадзе
Чи не спробують президент Росії Путін і президент Сполучених Штатів Буш домовитись між собою зараз про «більш стратегічні» відносини?
Роман Солчаник
Думаю, що так. Можна сподіватись, що вони будуть сильнішими. Не знаю, чи я сам вжива би це слово – стратегічні – тому що це слово втратило на вазі впродовж останніх кількох років, але так, відповідь абсолютно позитивна. Можна передбачати покращення цих відносин. Але чи вони будуть мати аж такий неґативний вплив на Україну, тут годі мені про це щось конкретне сказати. Чому? Тому що я вважаю, що ті відносини між Україною і Заходом не були аж на такому рівні, щоб могли навіть погіршитися.
Мирослава Гонгадзе
Будемо тільки сподіватися, я так розумію, на більш активну позицію України?..
Роман Солчаник
Абсолютно правильно.
