Прага, 14 листопада 2001 - Ще й сьогодні чехи, особливо - пражани з жахом згадують осінь минулого року, коли в чеській столиці засідали члени Світового банку і Міжнародного валютного фонду. На кілька днів Прага перетворилась в побоїще. В перших лавах тих, хто громив ресторани МакДональд, вітрини супермаркетів і банків ішли праві й ліві радикали, борці проти наднаціональних організацій. Зрозуміло, їхню ідеологію, котра немов би то стоїть на захисті народних інтересів, підтримують комуністи. Нині їхніх голосів в Чехії вже практично не чути. Наприклад, нещодавне 7-е листопада, роковини більшовицького перевороту минули на чеських теренах зовсім непомітно, однак такі можливості, котрі дає нині популярна антиглобальна боротьба члени компартії Чехії та Морави намагаються викорастати.
Однак, як виявляється, до певної межі. Нею є звичайний прагматичний розрахунок. Ось приклад. Член компартії з Морави Їржі Абель мав би до останнього подиху захищати народні інтереси і боротись з глобалізацією. Та як член інвестиційної комісії міськради міста Брно і як представник міжнародної, по суті – глобальної фірми АХОЛЬД він займається будівництвом великого супермаркету. Як справляється з мораллю і переконаннями пан Абель - не відомо. Мабуть великі гроші закрили йому не тільки викиди сумління, але й компартійний статут. Закрили настільки, що на конфлікт інтересів у цій справі йому потрібно було вказати. Це зробили адвокати, котрі прагнуть тільки одного – щоб пан Абель врешті вибрав, що йому ближче – повний гаманець чи деструктивна ідеологія лівих.
На абсурдність не тільки моральної ситуації таких комуністів, як пан Абель, звертають увагу й інші члени міської ради в Брно. З одного боку ці члени компартії твердять про небезпеку наднаціональних фірм, ведуть з ними запеклу боротьбу, з другого ж - самі в поті чола для них працюють. При цьому будь-які застереження щодо свого становища вони відкидають.
Випадок з паном Абелем у Чехії не поодинокий. Про те, як успішно працюють комуністи в наднаціональних, мовлячи інакше – в глобальних фірмах і банках по всій країні, повідомляють чеські масмедії нерідко. Самі ж члени компартії про це прагнуть мовчати. Бо ж чи насправді гроші не пахнуть?
Однак, як виявляється, до певної межі. Нею є звичайний прагматичний розрахунок. Ось приклад. Член компартії з Морави Їржі Абель мав би до останнього подиху захищати народні інтереси і боротись з глобалізацією. Та як член інвестиційної комісії міськради міста Брно і як представник міжнародної, по суті – глобальної фірми АХОЛЬД він займається будівництвом великого супермаркету. Як справляється з мораллю і переконаннями пан Абель - не відомо. Мабуть великі гроші закрили йому не тільки викиди сумління, але й компартійний статут. Закрили настільки, що на конфлікт інтересів у цій справі йому потрібно було вказати. Це зробили адвокати, котрі прагнуть тільки одного – щоб пан Абель врешті вибрав, що йому ближче – повний гаманець чи деструктивна ідеологія лівих.
На абсурдність не тільки моральної ситуації таких комуністів, як пан Абель, звертають увагу й інші члени міської ради в Брно. З одного боку ці члени компартії твердять про небезпеку наднаціональних фірм, ведуть з ними запеклу боротьбу, з другого ж - самі в поті чола для них працюють. При цьому будь-які застереження щодо свого становища вони відкидають.
Випадок з паном Абелем у Чехії не поодинокий. Про те, як успішно працюють комуністи в наднаціональних, мовлячи інакше – в глобальних фірмах і банках по всій країні, повідомляють чеські масмедії нерідко. Самі ж члени компартії про це прагнуть мовчати. Бо ж чи насправді гроші не пахнуть?
