Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:28

Президентські вибори в Болгарії розхитують популістську владну коаліцію напередодні складних завдань


Президентські вибори в Болгарії розхитують популістську владну коаліцію напередодні складних завдань

Прага, 14 листопада 2001 — Президентські вибори в Болгарії призвели до перших незгод у щойно створеній владній коаліції. Тим часом завдання перед урядом, незалежно від особи майбутнього глави держави, залишаться непрості.

Центральна виборча комісія Болгарії нарешті оголосила в середу, після кількаденної мороки з поламаною комп’ютерною системою обліку голосів, офіційні результати першого кола президентських виборів: нинішній глава держави, представник правого спрямування Петар Стоянов, що за всіма передвиборчими опитуваннями мав би посісти перше місце, на відсоток відстав від голови Соціялістичної партії Ґеорґія Пирванова — 35 проти 36.

Президент у Болгарії — постать радше церемонійна: він має право вета на закони, яке парламент може подолати, призначає послів і є головнокомандувачем Збройних сил, а головне — представляє країну за кордоном. Обидва кандидати, що вийшли в друге коло, в зовнішній політиці дивляться в бік Заходу.

Справжня влада в країні — в прем’єр-міністра та його уряду. Тому не дуже дивно, що парламентські вибори щойно в червні відбулися за небувалого ентузіязму, на нинішні ж президентські прийшли лише трохи більше від 41 відсотка виборців.

А новостворена владна коаліція вже хитнулася: найпотужніша сила в парламенті, Національний рух Симеона Другого, й сам прем’єр-міністр, колишній Король Симеон Другий, а нині громадянин Симеон Сакскобурґґотський, підтвердили свою підтримку Петарові Стоянову; їхній коаліційний партнер, Рух за права й свободи, закликає голосувати за ¢еор∂ія Пирванова — хоча саме болгарські турки, яких об’єднує цей рух, чимало настраждалися за влади Комуністичної партії, що її в реформованому на соціял-демократичний лад помірковано лівому обличчі Соціялістичної партії й очолює Пирванов.

Стійкості коаліції ця розбіжність не зашкодить, запевняє Рух за права й свободи. Але результати першого кола президентських виборів свідчать, що спертися, може, й не буде на кого — виборці глибоко розчаровані в усій болгарській політиці. Зруйнована за влади лівих економіка, недороблені реформи уряду правих сил, що тим часом тільки погіршили становище пересічного болгарина, та ще й брак змін після червневого обрання нового парламенту, до якого переможцем увірвався рух Симеона Другого без жодної реальної політичної й економічної платформи, на самій лише бурхливій хвилі популістських обіцянок негайно підвищити рівень життя й побороти всюдиприсутню корупцію — все це пояснює апатію більшості виборців, яких більше цікавить, як просто вижити й заробити на шматок хліба.

Урядові ж, незалежно від нового президента, доведеться докінчувати початі реформи й провадити нові — і задля свого виборця, і задля спільного прагнення головних політичних сил країни вступити до Європейського Союзу. Тим часом ЄС у вівторковому звіті Єврокомісії про поступ країн-кандидатів мав до Болгарії й серйозні претензії: не подолано адміністративні перепони розвиткові приватного підприємництва, не досить робиться для відвернення корупції тощо; є й соціяльні проблеми. А в оприлюдненому на початку тижня Індексі економічної свободи, що його готують американський незалежний дослідницький центр Геритидж Фаундейшн та газета Вол Стріт Джорнал, Болгарію оцінено ще жорсткіше: зі 156 країн у переліку вона поділяє 108 – 116 місця разом із Хорватією й Грузією чи Руандою й Танзанією — серед «переважно не вільних» економік.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG