Прага, 14 листопада 2001 — Призначення нового міністра оборони України викликало за кордоном значно менше коментарів, ніж відставка попереднього. Оглядачі в Росії згадують не тільки про добру освіченість, а й про російські зв’язки Володимира Шкідченка й про труднощі, які постануть перед ним у реформуванні українського війська.
Російські спостерігачі звертають увагу на «багатозначну паузу», що її витримав президент України Леонід Кучма після відставки Олександра Кузьмука.
До останньої хвилі багато хто і в Україні, і за кордоном уважав, що міністром стане людина цивільна, і ладили на це місце Володимира Горбуліна, найближчого соратника Кучми й вельми впливового політика й організатора, пише газета російської армії Красная звезда.
Щоденник Коммерсант додає, що й сам Кучма весь цей час «робив вигляд, що серйозно обмірковує можливість призначити на цю посаду цивільну особу», і «потривожений генералітет занервував».
Та президент України на нинішньому складному етапі реформування й становлення армії зробив вибір на користь професійного військового — і новому міністрові поведеться нелегко, зазначає Красная звезда. Як пише оглядач газети, «Армію України називають армією бідняків, бо її призовний контин∂ент становлять головно діти робітників і селян. Низький і її інтелектуальний рівень — солдатів із вищою освітою в ній лише піввідсотка. У критичному становищі й офіцерський корпус — більшість родин військовослужбовців не мають житла, грошове утримання нижче, ніж у сусідів — у Росії й Білорусі, весь б’юджет військового відомства становить тільки половину від того, що необхідно для реформування війська».
Тим часом для розбудови сучасних збройних сил потрібні докорінні зміни, серед того й громадський, демократичний контроль, і новий міністр оборони, очевидно, добре це розуміє й готовий ці зміни здійснити, зазначає Красная звезда.
Підстави для такої думки є — як нагадує російський щоденник Коммерсант, який теж називає Шкідченка прихильником прискореного реформування військового відомства України, новий міністр оборони має репутацію одного з найкращих генералів у країні вже через свою освіту: таким набором дипломів не може похизуватися жоден із українських воєначальників; до того ж він має й іще одну незвичну для українського генералітету рису — знає англійську мову.
Автор статті наводить і зауваження коментаторів, що призначення Володимира Шкідченка можна тлумачити як жест у бік Кремля — нагадавши, що він син Героя Росії: батька нового українського міністра нагородив цим званням за відвагу посмертно президент Росії Владімір Путін: генерал Петро Шкідченко загинув в Афганістані під час радянського вторгнення 1982 року.
Така мотивація, мабуть, не дуже тримається купи — але до цього додамо, що відразу на представленні на колеґії Міністерства оборони України в середу Володимир Шкідченко, за повідомленням російського агентства ІТАР–Тасс, висловився за те, щоб Верховна Рада ратифікувала угоду з Росією про співпрацю в військовій галузі — це, на його думку, сприятиме співпраці між країнами і може дати й економічний ефект.
А про першу реакцію офіційної Москви, зауважують спостерігачі, можна буде говорити 15 листопада, коли до Києва з візитом має прибути начальник Генерального штабу Збройних сил Росії Анатолій Квашнін.
Російські спостерігачі звертають увагу на «багатозначну паузу», що її витримав президент України Леонід Кучма після відставки Олександра Кузьмука.
До останньої хвилі багато хто і в Україні, і за кордоном уважав, що міністром стане людина цивільна, і ладили на це місце Володимира Горбуліна, найближчого соратника Кучми й вельми впливового політика й організатора, пише газета російської армії Красная звезда.
Щоденник Коммерсант додає, що й сам Кучма весь цей час «робив вигляд, що серйозно обмірковує можливість призначити на цю посаду цивільну особу», і «потривожений генералітет занервував».
Та президент України на нинішньому складному етапі реформування й становлення армії зробив вибір на користь професійного військового — і новому міністрові поведеться нелегко, зазначає Красная звезда. Як пише оглядач газети, «Армію України називають армією бідняків, бо її призовний контин∂ент становлять головно діти робітників і селян. Низький і її інтелектуальний рівень — солдатів із вищою освітою в ній лише піввідсотка. У критичному становищі й офіцерський корпус — більшість родин військовослужбовців не мають житла, грошове утримання нижче, ніж у сусідів — у Росії й Білорусі, весь б’юджет військового відомства становить тільки половину від того, що необхідно для реформування війська».
Тим часом для розбудови сучасних збройних сил потрібні докорінні зміни, серед того й громадський, демократичний контроль, і новий міністр оборони, очевидно, добре це розуміє й готовий ці зміни здійснити, зазначає Красная звезда.
Підстави для такої думки є — як нагадує російський щоденник Коммерсант, який теж називає Шкідченка прихильником прискореного реформування військового відомства України, новий міністр оборони має репутацію одного з найкращих генералів у країні вже через свою освіту: таким набором дипломів не може похизуватися жоден із українських воєначальників; до того ж він має й іще одну незвичну для українського генералітету рису — знає англійську мову.
Автор статті наводить і зауваження коментаторів, що призначення Володимира Шкідченка можна тлумачити як жест у бік Кремля — нагадавши, що він син Героя Росії: батька нового українського міністра нагородив цим званням за відвагу посмертно президент Росії Владімір Путін: генерал Петро Шкідченко загинув в Афганістані під час радянського вторгнення 1982 року.
Така мотивація, мабуть, не дуже тримається купи — але до цього додамо, що відразу на представленні на колеґії Міністерства оборони України в середу Володимир Шкідченко, за повідомленням російського агентства ІТАР–Тасс, висловився за те, щоб Верховна Рада ратифікувала угоду з Росією про співпрацю в військовій галузі — це, на його думку, сприятиме співпраці між країнами і може дати й економічний ефект.
А про першу реакцію офіційної Москви, зауважують спостерігачі, можна буде говорити 15 листопада, коли до Києва з візитом має прибути начальник Генерального штабу Збройних сил Росії Анатолій Квашнін.
