Прага, 15 листопада 2001 ― Західна преса коментує наміри США в Афганістані та розмірковує над результатами російсько-американських переговорів на найвищому рівні.
Аби одержати реальну перемогу в Афганстані, Сполученим Штатам необхідно ліквідувати двох ворогів – пише у четвер італійський щоденник Соле Вентікуатроре: нестабільність в афганській опозиції і Усаму Бін Ладена, котрий може ховатися в бункерах в районі Кандаґара – столиці талібів. В інтерв’ю газеті генерал Аслам Бег, що представляє про-талібський рух в пакистанській армії, категорично спростував повідомлення індійського тижневика “The Week”, що терорист переховується в Пакистані. Пакистанський генерал також висловив сумнів, що Бін Ладен може мати ядерну зброю; він припускає, що той міг прибдати радіоактивні матеріали для виготовлення щось на зразок атомної бомби. Тим не менше, як пише оглядач “Соле Вентікуатроре”, в Ісламабаді знають значно більше про Бін Ладена, ніж удають перед громадськістю й американцями, тому розшукуваний терорист може виявитися козирем в руках Пакистану, уряд якого зараз мусить докласти немалі зусилля, аби ліквідувати наслідки поразки талібів.
Берлінський щоденник “Таґесцайтунґ” коментує американсько-російський саміт, який завершується у Сполучених Штатах. Зустріч Буша й Путіна наочно продемонструвала новий дух співпраці, але кілька питань залишаються досі відкритими: господар Кремля наполягає на тому, щоб заплановані кроки із роззброєння сторони зафіксували у договорі. На відміну від Вашингтона – зазначає німецька газета – Кремль вважає договір з протиракетної оборони невід’ємною частиною структури безпеки; але Буш волів би мати неформальну домовленість. Щоденник цитує слова американського президента: “Я зазирнув йому (тобто Путіну) в очі і потиснув руку” – це задовольнило б Буша, як доказ довір’я, але, як сказав голова Білого Дому, якщо росіянам необхідно зафіксувати це на папері, він охоче зробить це. Як зазначає німецький оглядач, досягненню цілковитої гармонії в американсько-російських стосунках ще заважає проект США з протиракетної оборони. Вашингтон погодився відкласти випробування ракет, що означало б розрив договору з ПРО, а тимчасом Буш і Путін спробують на ранчо президента, за стейком й пирогом, усунути решту розбіжностей.
Водночас британська “Дейлі Телеґраф” зазначає, що обіцянка Путіна скоротити російські ядерні арсенали й заяви щодо НАТО розлютили російських генералів; вони розцінили це, як капітуляцію перед Америкою. Нагадаємо, під час переговорів Путін сказав, що Росія готова іти на розширення співпраці з НАТО так далеко, як того буде хотіти сам альянс. У відповідь на це один з керівників Міноборони Росії, слова якого цитує британський щоденник, сказав, що позиція Росії щодо розширення НАТО не змінилася, що Європа – не є регіоном, де безпека може гарантуватися з допомогою розширення НАТО.
Російська оглядачка і правозахисник Анна Політковская нагадує сьогодні на шпальтах “Вошінгтон Поуст” про Чечню. 3 роки тому Путін прийшов до влади, розпочавши війну в Чечні, яку в Росії і досі називають анти-терористичною операцією. Політковская критикує Захід за те, що лідери демократичних держав не хочуть порпатися в російському кориті, піднімаючи питання про катастрофічну ситуацію в Чечні. Америка, Європа і Путін так задоволені самі собою, що це нагадує зраду, яка стане ще більш явною, коли Америка і Росія посилять взаємну підтримку кампаній обох країн у боротьбі з міжнародним тероризмом.
Аби одержати реальну перемогу в Афганстані, Сполученим Штатам необхідно ліквідувати двох ворогів – пише у четвер італійський щоденник Соле Вентікуатроре: нестабільність в афганській опозиції і Усаму Бін Ладена, котрий може ховатися в бункерах в районі Кандаґара – столиці талібів. В інтерв’ю газеті генерал Аслам Бег, що представляє про-талібський рух в пакистанській армії, категорично спростував повідомлення індійського тижневика “The Week”, що терорист переховується в Пакистані. Пакистанський генерал також висловив сумнів, що Бін Ладен може мати ядерну зброю; він припускає, що той міг прибдати радіоактивні матеріали для виготовлення щось на зразок атомної бомби. Тим не менше, як пише оглядач “Соле Вентікуатроре”, в Ісламабаді знають значно більше про Бін Ладена, ніж удають перед громадськістю й американцями, тому розшукуваний терорист може виявитися козирем в руках Пакистану, уряд якого зараз мусить докласти немалі зусилля, аби ліквідувати наслідки поразки талібів.
Берлінський щоденник “Таґесцайтунґ” коментує американсько-російський саміт, який завершується у Сполучених Штатах. Зустріч Буша й Путіна наочно продемонструвала новий дух співпраці, але кілька питань залишаються досі відкритими: господар Кремля наполягає на тому, щоб заплановані кроки із роззброєння сторони зафіксували у договорі. На відміну від Вашингтона – зазначає німецька газета – Кремль вважає договір з протиракетної оборони невід’ємною частиною структури безпеки; але Буш волів би мати неформальну домовленість. Щоденник цитує слова американського президента: “Я зазирнув йому (тобто Путіну) в очі і потиснув руку” – це задовольнило б Буша, як доказ довір’я, але, як сказав голова Білого Дому, якщо росіянам необхідно зафіксувати це на папері, він охоче зробить це. Як зазначає німецький оглядач, досягненню цілковитої гармонії в американсько-російських стосунках ще заважає проект США з протиракетної оборони. Вашингтон погодився відкласти випробування ракет, що означало б розрив договору з ПРО, а тимчасом Буш і Путін спробують на ранчо президента, за стейком й пирогом, усунути решту розбіжностей.
Водночас британська “Дейлі Телеґраф” зазначає, що обіцянка Путіна скоротити російські ядерні арсенали й заяви щодо НАТО розлютили російських генералів; вони розцінили це, як капітуляцію перед Америкою. Нагадаємо, під час переговорів Путін сказав, що Росія готова іти на розширення співпраці з НАТО так далеко, як того буде хотіти сам альянс. У відповідь на це один з керівників Міноборони Росії, слова якого цитує британський щоденник, сказав, що позиція Росії щодо розширення НАТО не змінилася, що Європа – не є регіоном, де безпека може гарантуватися з допомогою розширення НАТО.
Російська оглядачка і правозахисник Анна Політковская нагадує сьогодні на шпальтах “Вошінгтон Поуст” про Чечню. 3 роки тому Путін прийшов до влади, розпочавши війну в Чечні, яку в Росії і досі називають анти-терористичною операцією. Політковская критикує Захід за те, що лідери демократичних держав не хочуть порпатися в російському кориті, піднімаючи питання про катастрофічну ситуацію в Чечні. Америка, Європа і Путін так задоволені самі собою, що це нагадує зраду, яка стане ще більш явною, коли Америка і Росія посилять взаємну підтримку кампаній обох країн у боротьбі з міжнародним тероризмом.
