Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 01:32

Американські правозахисники стурбовані становищем навколо Чечні після 11 вересня


Американські правозахисники стурбовані становищем навколо Чечні після 11 вересня

Прага, 15 листопада 2001 — В американсько-російських узаєминах останнього часу, особливо після зустрічей президентів обох країн цими днями, проголошено нову добу. На перший план вийшла спільна боротьба з тероризмом — але розуміють під нею в США і в Росії не завжди те саме. І американські правозахисники не забувають про права людини, про свободу й демократію в Росії — коли ці питання, схоже, перестають бути пріоритетами в офіційних узаєминах Вашинґтона з Москвою.

Іще перед терористичними нападами 11 вересня Сполучені Штати Америки нерідко публічно нагадували Москві про її поведінку в Чечні, де, за даними правозахисних груп, у перебігу нерозбірливого «відновлення конституційного порядку» було забито десятки тисяч цивільних осіб.

Але після 11 вересня Москва й Вашин∂тон зблизилися: Росія на офіційному рівні підтримала протитерористичну боротьбу США й кампанію під проводом Сполучених Штатів в Афганістані — що її президент Росії Владімір Путін порівнює й із чеченською війною його власної країни: її тепер найсучаснішою російською новомовою теж переназвано на «боротьбу з міжнародним тероризмом».

Чи ж не зашкодять Вашинґтонові ці нові взаємини з Москвою далі висловлювати традиційне занепокоєння зловживанням правами людини в Росії? – турбуються американські правозахисники — тим більше що останній звіт про становище в Чечні, що його підготував Норвезький Гельсінський комітет, свідчить: зі щоденними вбивствами, зникненнями людей і тортурами російські правопорушення в Чечні після початку «нової дружби» зі США тільки зросли.

Чималу стурбованість викликають і інші проблеми з правами людини в Росії: свобода засобів інформації обмежується дедалі більше, неурядові організації, особливо ж із західним фінансуванням, зазнають переслідувань офіційних органів, якщо відмовляються виконати волю влади.

Та Чечня привертає найбільше уваги. Якщо Росія прагне зблизитися з Заходом, їй доведеться дотримуватися західних правил, а серед того й поважати засади демократії й права людини, нагадує виконавчий директор Міжнародної лі∂и за права людини Катрин Фицпатрик; тим часом, на її переконання, Росія ці принципи порушує: «Жодна інша країна Групи Восьми (так іноді називають формат політичної співпраці Групи Семи промислово розвинених країн світу й Росії) не винищує цивільне населення в таких масових масштабах».

Але, зазначає Фицпатрик, «Через події 11 вересня, через американсько-російське зближення й війну з тероризмом виник чіткий клімат безкарності».

Свідченням очевидної зміни пріоритетів США є заяви самого президента Джорджа Буша. Іще три тижні тому Буш нагадував Путінові, що війна з міжнародним тероризмом не має перетворитися на війну з національними меншинами — прямий натяк на Чечню. А в вівторок на спільній прес-конференції в Білому Домі Буш високо оцінив, за його словами, «поступ» Росії в ставленні до меншин і зусилля Путіна досягти політичного рішення в Чечні.

Один із керівників вашинґтонського б’юра правозахисної організації Г’юман Райтс Воч, Том Малиновскі, підозрює, що зміна в офіційному ставленні США до Чечні сталася не лише на словах: «Він, – згадує правозахисник слова Буша, – привітав поступ у Чечні, і це просто вражає — коли врахувати, що насправді жодного поступу в Чечні немає. Це наводить на думку, що, можливо, підтримку Росією війни з тероризмом по суті виміняли на критику Сполученими Штатами порушень прав людини в Чечні».

Але, коли США заплющать очі на зловживання Москви, то й можливі злочини Росії проти цивільного мусульманського населення в Чечні можуть підірвати Бушеві зусилля домогтися, щоб воєнну кампанію під проводом США в Афганістані не вважали за війну з ісламом, попереджає Малиновскі: «Сполучені Штати не зможуть вести дієву всесвітню війну проти тероризму, якщо її буде пов’язано — як, наприклад, у Чечні — з діями, що не розрізняють між терористами і людьми з законними політичними прагненнями».

Американські правозахисники сподіваються, що їм удасться зберегти права людини на порядку денному американсько-російських узаємин.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG