Прага, 15 листопада 2001 – Поразка національної збірної України у двох матчах плей-офф проти команди Німеччини, де вирішувалася доля єдиної путівки на чемпіонат світу 2002 в Кореї і Японії, не викликала б такої хвилі обурення серед мільйонів українських вболівальників, якби не такий розгромний рахунок матчу-відповіді, що сталося у середу ввечері у німецькому Дортмунді. У четвер низка світових агенств повідомили про радісні реакції в Німеччині та деякі українські оцінки цього матчу.
Німецька публіка полегшено зітхнула, мабуть вже після 15 хвилини першого тайму, коли рахунок у матчі Німеччина – Україна став 3:0 після удару німецького пів-захисника. А після 51 хвилини матчу, яка ознаменувалася другим у цій грі голом Міхаеля Баллака і розгромним рахунком 4:0, 52-тисячний дортмундський стадіон взагалі повеселішав, залунали пісні і мелодії духового оркестру. Українські футболісти ще ніколи не грали такої ганебної ролі простих статистів на футбольному полі і час, мабуть, виявить справжні причини цієї поразки, а може їх знає, як зауважив один російський коментатор, німецький телемагнат Лео Кірх, котрому належать всі права на телетрансляції матчів наступного футбольного чемпіонату світу, бо Кірх не уявляв собі такого, що Німеччина залишиться за боротом цього світового футбольного дійства.
Ми не будемо перераховувати всіх багаточисельних реакцій німецьких футболістів, тренерів і політиків. Мабуть одним з найбільш задоволених там був канцлер Ґергард Шрьодер, який фактично напередодні вгадав рахунок матчу, а може він достеменно знав його, що властиво лише небагатьом провидцям. Загалом, яке німецьке видання не відкрий, всі сходяться на тому, що хвилювання Німеччини закінчилися на 15 хвилині першого тайму і далі хвиля епітетів та похвал: Більд - «Дякуємо, герої!»; Кіккер - «Нарешті! Вони зробили це! Ми на чемпіонаті світу»; Експрес - «Так! Кубок світу, ми їдемо до Тебе!» та інші спалахи бурхливої радості Німеччини.
А щодо українського тренера, то агенство Ройтерс відзначило у четвер, що Лобановського чекає звільнення, хоча це вже нікого не здивувало, а його асистент, Леонід Буряк, спокійно додав, що у керівництва збірної все-одно закінчився контракт. Більше журналісти почули від Георгія Суркіса, котрий і керував у Києві забезпеченням досягнення «Нашої мети – 2002». Він підкреслив:« Мабуть у всіх болить серце, після того, що ми побачили на «Вестфаленштадіоні»…Претензії є до кожного…Зміна тренерів обов’язково відбудеться…Пятнадцятого грудня відбудеться конгрес Федерації футболу України, де й будуть розставлені всі крапки та визначені нові тренери». А спортивний оглядач відомого інтернет-сайту «УаСпортНет» був у четвер більш гострим «З гейшами і самураями познайомляться німці. Нам же не завадило б харакірі…». І додав: «Можна програти, можна пролетіти поза «нашою метою» але ж не так бездарно».
З Італії перша реакція надійшла з Мілану, керівники команди АЦ Мілан полегшено зітхнули, що Андрій Шевченко повертається цілий і неушкоджений, а його колега, нападаючий цього клубу Філіпо Інзаґі зауважив, що з Андрієм Мілан набагато небезпечніший для суперників. Хоча це є слабою втіхою для українських вболівальників, мільйони яких втратили увечері минулої середи віру у магію національного футболу.
Німецька публіка полегшено зітхнула, мабуть вже після 15 хвилини першого тайму, коли рахунок у матчі Німеччина – Україна став 3:0 після удару німецького пів-захисника. А після 51 хвилини матчу, яка ознаменувалася другим у цій грі голом Міхаеля Баллака і розгромним рахунком 4:0, 52-тисячний дортмундський стадіон взагалі повеселішав, залунали пісні і мелодії духового оркестру. Українські футболісти ще ніколи не грали такої ганебної ролі простих статистів на футбольному полі і час, мабуть, виявить справжні причини цієї поразки, а може їх знає, як зауважив один російський коментатор, німецький телемагнат Лео Кірх, котрому належать всі права на телетрансляції матчів наступного футбольного чемпіонату світу, бо Кірх не уявляв собі такого, що Німеччина залишиться за боротом цього світового футбольного дійства.
Ми не будемо перераховувати всіх багаточисельних реакцій німецьких футболістів, тренерів і політиків. Мабуть одним з найбільш задоволених там був канцлер Ґергард Шрьодер, який фактично напередодні вгадав рахунок матчу, а може він достеменно знав його, що властиво лише небагатьом провидцям. Загалом, яке німецьке видання не відкрий, всі сходяться на тому, що хвилювання Німеччини закінчилися на 15 хвилині першого тайму і далі хвиля епітетів та похвал: Більд - «Дякуємо, герої!»; Кіккер - «Нарешті! Вони зробили це! Ми на чемпіонаті світу»; Експрес - «Так! Кубок світу, ми їдемо до Тебе!» та інші спалахи бурхливої радості Німеччини.
А щодо українського тренера, то агенство Ройтерс відзначило у четвер, що Лобановського чекає звільнення, хоча це вже нікого не здивувало, а його асистент, Леонід Буряк, спокійно додав, що у керівництва збірної все-одно закінчився контракт. Більше журналісти почули від Георгія Суркіса, котрий і керував у Києві забезпеченням досягнення «Нашої мети – 2002». Він підкреслив:« Мабуть у всіх болить серце, після того, що ми побачили на «Вестфаленштадіоні»…Претензії є до кожного…Зміна тренерів обов’язково відбудеться…Пятнадцятого грудня відбудеться конгрес Федерації футболу України, де й будуть розставлені всі крапки та визначені нові тренери». А спортивний оглядач відомого інтернет-сайту «УаСпортНет» був у четвер більш гострим «З гейшами і самураями познайомляться німці. Нам же не завадило б харакірі…». І додав: «Можна програти, можна пролетіти поза «нашою метою» але ж не так бездарно».
З Італії перша реакція надійшла з Мілану, керівники команди АЦ Мілан полегшено зітхнули, що Андрій Шевченко повертається цілий і неушкоджений, а його колега, нападаючий цього клубу Філіпо Інзаґі зауважив, що з Андрієм Мілан набагато небезпечніший для суперників. Хоча це є слабою втіхою для українських вболівальників, мільйони яких втратили увечері минулої середи віру у магію національного футболу.
