Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:06

Права людини. Події у світі


Права людини. Події у світі

Прага, 16 листопада 2001

БІЛОРУСЬКІ АРХЕОЛОГИ ВИМАГАЮТЬ ВІД ВЛАДИ ОПРИЛЮДНИТИ ФАКТИ ЗЛОЧИНІВ НКВД, ЩО БУЛИ СКОЄНІ В КУРОПАТСЬКОМУ ЛІСІ В 1930-40 РОКАХ

Група білоруських археологів поширила в Мінську заяву з засудженням влади, яка засекретила результати розслідування Державної комісії щодо поховань у Куропатах, та вимагає оприлюднити здобуті експертами факти злочинів НКВД у Куропатському лісі. Спроба влади нав’язати суспільству думку, що нібито в урочищі поховані жертви нацистів, є аморальною, зауважуть у своєму зверненні науковці.

«Офіційний висновок урядової комісії про те, що в Куропатах із другої половини 1930-х років аж до початку війни людей страчували органи НКВД, є незаперечним. Цей висновок базується не лише на свідченнях 200 свідків, але й підтверджується архівними матеріалами, результатами ексгумацій могил і криміналістичними експертизами», мовиться в заяві, що її цитує білоруський інформаційний сайт «Хартія 97».

За словами археологів, широка громадськість повинна знати про сталінський геноцид білоруського народу в 30-х роках і необхідно припинити нинішнє знущання над останками невинних жертв. Протягом останнього місяця в Білорусі відбулася низка акцій протесту проти будівництва мінської кільцевої дороги, відтинок якої, за існуючим проектом, пролягає якраз через поховання. Археологи наполягають, щоб будівництво цього відтинку дороги змістити трохи убік.

Із протестами проти дій влади в Куропатах виступили і «Товариство білоруської мови імені Франціска Скорини», громадянська ініціатива «За порятунок Куропат», а також Білоруська соціал-демократична громада. Лідер останньої Станіслав Шушкевич свого часу, коли очолював Верховну Раду Білорусі, домагався створити меморіал у Куропатах. Коментуючи наслідки нещодавніх подій в урочищі, коли десятки молодих людей намагалися перегородити дорогу бульдозерам, аби не допустити повалення хрестів на могилах, Станіслав Шушкевич сказав, що він гордиться такою молоддю.

У БІЛОРУСЬКОМУ МІСТІ КРУПКИ ЗВІЛЬНЕНО З ПРАЦІ ВЧИТЕЛЯ ЗА ВЕДЕННЯ ОПОЗИЦІЙНОÏ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ АГІТАЦІЇ

За повідомленням правозахисного інформаційного агентства «Пріма», колишньому вчителеві середньої школи №1 міста Крупки (Мінська область) Андрієві Аляхновичу місцевий районний суд 15 листопада відмовив у поновленні на роботі. Суд розглядав позов Андрія Аляхновича до районного відділу народної освіти, що звільнив його за участь на боці опозиції в кампанії виборів президента Білорусі, які відбулися 9 вересня.

Активіста опозиційного руху «Зубр» Аляхновича звільнили зі школи, де він працював соціальним педагогом, за статтею 47 Трудового кодексу з формулюванням «за аморальний вчинок, що несумісний зі званням учителя». За твердження Андрія Аляхновича, причиною звільнення було те, що він разом зі своїми учнями під час передвиборчої кампанії поширював незалежні газети і наліпки.

Виступаючи на судовому засіданні, Аляхнович зауважив, що якщо б його учні клеїли плакати з написом «Я за батьку», то його не звільнили б із праці. Андрій Аляхнович має намір оскаржити рішення Крупківського суду в Мінському обласному суді.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG