Івано-Франківськ, 19 листопада 2001 - Купують зчаста дешевше, а потім не перестають нарікати, що комп’ютер раз у раз виходить із ладу. Про певні особливості смаку споживачів на вітчизняному ринку комп’ютерної техніки розповідаємо.
“Пентіум”, яким я користуюся, має вже більше аніж два роки. Нещодавно виникла нагальна потреба придбати портативний комп’ютер, чи, як звичніше зараз казати, ноут-бук. За допомогою я звернувся до донієї з провідних івано-франківських фірм “Технополіс”, яка не лише торгує, але й збирає комп’ютери. Де й з подивом довідався, що на ноутбуки на Прикарпатті практично взагалі немає запиту з боку споживачів. Їх не купують ані провідні фірми, ані державні установи. Для того щоб придбати ноутбук, необхідно спеціально замовляти його. Практично аналогічна ситуація, як я пізніше довідався, на ринку продажу комп’ютерів “Макінтош”. “Макінтоші” переважно купують видавництва і окремі з газет. Ці комп’ютери дають можливість легко та якісно верстати книги та газети. Однак, як мені пояснили, саме “Макінтоші” потребують ліцензійного програмного забезпечення. Натомість у “Пентіумах”, як правило, користуються піратською програмною продукцією, яка, хоч не надто якісна, але дуже дешева. Ринок комп’ютерної техніки пропонує зараз найсучаснішу продукцію, але на неї не існує відповідного попиту, особливо у провінції. І не лише через те, що споживачі не мають коштів. В “Технополісі” на рахунок цього зауважили, що наш споживач, переважно нинішні керівні кадри як державних, так і приватних стурктур, не навчений і не вихований для того, щоб купувати справді якісну техніку. Як завжди, вся надія на молодих, які зараз ще не мають власних фірм, комп’ютерів, але натомість Інтернет уже давно став для них органічним середовищем.
“Пентіум”, яким я користуюся, має вже більше аніж два роки. Нещодавно виникла нагальна потреба придбати портативний комп’ютер, чи, як звичніше зараз казати, ноут-бук. За допомогою я звернувся до донієї з провідних івано-франківських фірм “Технополіс”, яка не лише торгує, але й збирає комп’ютери. Де й з подивом довідався, що на ноутбуки на Прикарпатті практично взагалі немає запиту з боку споживачів. Їх не купують ані провідні фірми, ані державні установи. Для того щоб придбати ноутбук, необхідно спеціально замовляти його. Практично аналогічна ситуація, як я пізніше довідався, на ринку продажу комп’ютерів “Макінтош”. “Макінтоші” переважно купують видавництва і окремі з газет. Ці комп’ютери дають можливість легко та якісно верстати книги та газети. Однак, як мені пояснили, саме “Макінтоші” потребують ліцензійного програмного забезпечення. Натомість у “Пентіумах”, як правило, користуються піратською програмною продукцією, яка, хоч не надто якісна, але дуже дешева. Ринок комп’ютерної техніки пропонує зараз найсучаснішу продукцію, але на неї не існує відповідного попиту, особливо у провінції. І не лише через те, що споживачі не мають коштів. В “Технополісі” на рахунок цього зауважили, що наш споживач, переважно нинішні керівні кадри як державних, так і приватних стурктур, не навчений і не вихований для того, щоб купувати справді якісну техніку. Як завжди, вся надія на молодих, які зараз ще не мають власних фірм, комп’ютерів, але натомість Інтернет уже давно став для них органічним середовищем.
